Позови по МH17: великі перепони на шляху до покарання винних - «Мир» » «Новости Дня»
Василий
Опубликовано: 12:29, 17 апреля 2019
Мир / Украина

Позови по МH17: великі перепони на шляху до покарання винних - «Мир»

{short-story limit="540"}
Позови по МH17: великі перепони на шляху до покарання винних - «Мир»
Позови по МH17: великі перепони на шляху до покарання винних - «Мир»

Родичі загиблих пасажирів «Боїнга 777», збитого 17 липня 2014 року, не пов'язують всі свої надії притягти до відповідальності причетних до трагедії тільки з міжнародним розслідуванням, яке триває в Нідерландах. Вони йдуть і іншими шляхами у спробах домогтися покарання винних.


В суд у Нью-Йорку 4 квітня був поданий позов до «Сбербанку», банку ВТБ, а також фінансових компаній Western Union і MoneyGram. Рідні громадянина США Куїнна Лукаса Шенсмена, що летів рейсом MH17, звинуватили фінансові інститути в проведенні грошових переказів проросійським сепаратистам у «ДНР». Саме з території, контрольованої самопроголошеною республікою, був здійснений пуск ракети, яка збила «Боїнг 777» авіакомпанії Malaysia Airlines, - у цьому впевнена міжнародна група слідчих під керівництвом Нідерландів.


Позивачам доведеться подолати складну перешкоду, оскільки суд відбувається у США, а два з банків-відповідачів працюють у Росії.


«Верховний суд США різко обмежив екстратериторіальну дію американського права (тобто за межами США. - Ред.)», - сказав DW професор Маттіас Леман, керуючий директор інституту міжнародного приватного права з Боннського університету. Але є винятки, наприклад закон про боротьбу з тероризмом, ухвалений у 1992 році, на нього і посилаються родичі загиблого. «Позови, які спираються на такі закони, можуть бути застосовані екстратериторіально», - пояснює Леман. Інше питання, що закон антитерористичний, і судді повинні погодитися з тим, що атака на літак була актом тероризму.


Ще складніше довести зв'язок між збитим «Боїнгом» і фінансовими операціями того ж «Сбербанку» або Western Union, зауважив в інтерв'ю DW доцент кафедри міжнародного права на юридичному факультеті Оксфордського університету Антоніос Цанакопулос: «Суд вимагатиме доведення причинного зв'язку між роботою банків і конкретним злочином... Нарешті, суд у США повинен встановити, що діяння російського банку в принципі підпадають під його юрисдикцію».


Також 4 квітня Європейський суд з прав людини передав Росії дві скарги: «Айлей та інші проти Росії» і «Енглін та інші проти Росії». Колективні позови подані від імені 380 родичів жертв катастрофи MH17. Позивачі з Німеччини, Австралії, Нідерландів, США та інших країн звинувачують Росію в порушенні права жертв на життя, а також у тому, що російська влада зробила недостатньо для того, щоб розслідувати обставини злочину.


Росія підтвердила отримання скарги і пообіцяла направити в ЄСПЛ свою позицію до початку осені. Свою причетність до трагедії влада РФ заперечує. Глава міжнародної практики групи «Агора» Кирило Коротеєв вважає, що у випадку з позовами по MH17 у Страсбурзі головне питання полягає в тому, «як ЄСПЛ буде ухвалювати рішення при повній відсутності російського розслідування, якщо основні докази («Бук») у справі можуть знаходитись на території РФ»?


Антоніос Цанакопулос, навпаки, впевнений, що подібна практика у Страсбурзького суду є: «Залежить від доказів, які вони зможуть надати». Він нагадав, що ЄСПЛ притягнув Велику Британію до відповідальності за дії в Іраку: «Чому? Тому що в Іраку були британські війська. А Туреччину притягли до відповідальності за дії на Кіпрі». Головне завдання позивачів, за словами Цанакопулоса, - довести те, що Росія мала «ефективний контроль» на сході України і що слід говорити про розширення її юрисдикції на цій території.


Процедура для ведення подібних справ у ЄСПЛ цілком відпрацьована, вважає і професор Франк Маєр, керівник кафедри кримінального та міжнародного кримінального права в Цюріхському університеті: «Вже був ряд процесів, у яких ЄСПЛ мав справу з відповідачами, не налаштованими на співпрацю».


«Зараз в ЄСПЛ діє юридичний принцип правозастосування, згідно з яким усі країни, що ратифікували Європейську конвенцію про захист прав людини і основних свобод, колективно відповідають за захист прав людини», - сказав Маєр DW. Звідси випливає, що незалежно від місця злочину і причетності держави виникає обов'язок надавати один одному правову допомогу в розслідуванні. «Як мінімум цей процесуальний обов'язок був однозначно і явно порушений», - підсумував Франк Маєр.


Михайло БУШУЄВ


Deutsche Welle


(Матеріал публікується зі скороченнями)


...

Родичі загиблих пасажирів «Боїнга 777», збитого 17 липня 2014 року, не пов'язують всі свої надії притягти до відповідальності причетних до трагедії тільки з міжнародним розслідуванням, яке триває в Нідерландах. Вони йдуть і іншими шляхами у спробах домогтися покарання винних . В суд у Нью-Йорку 4 квітня був поданий позов до «Сбербанку», банку ВТБ, а також фінансових компаній Western Union і MoneyGram. Рідні громадянина США Куїнна Лукаса Шенсмена, що летів рейсом MH17, звинуватили фінансові інститути в проведенні грошових переказів проросійським сепаратистам у «ДНР». Саме з території, контрольованої самопроголошеною республікою, був здійснений пуск ракети, яка збила «Боїнг 777» авіакомпанії Malaysia Airlines, - у цьому впевнена міжнародна група слідчих під керівництвом Нідерландів. Позивачам доведеться подолати складну перешкоду, оскільки суд відбувається у США, а два з банків-відповідачів працюють у Росії. «Верховний суд США різко обмежив екстратериторіальну дію американського права (тобто за межами США. - Ред.)», - сказав DW професор Маттіас Леман, керуючий директор інституту міжнародного приватного права з Боннського університету. Але є винятки, наприклад закон про боротьбу з тероризмом, ухвалений у 1992 році, на нього і посилаються родичі загиблого. «Позови, які спираються на такі закони, можуть бути застосовані екстратериторіально», - пояснює Леман. Інше питання, що закон антитерористичний, і судді повинні погодитися з тим, що атака на літак була актом тероризму. Ще складніше довести зв'язок між збитим «Боїнгом» і фінансовими операціями того ж «Сбербанку» або Western Union, зауважив в інтерв'ю DW доцент кафедри міжнародного права на юридичному факультеті Оксфордського університету Антоніос Цанакопулос: «Суд вимагатиме доведення причинного зв'язку між роботою банків і конкретним злочином. Нарешті, суд у США повинен встановити, що діяння російського банку в принципі підпадають під його юрисдикцію». Також 4 квітня Європейський суд з прав людини передав Росії дві скарги: «Айлей та інші проти Росії» і «Енглін та інші проти Росії». Колективні позови подані від імені 380 родичів жертв катастрофи MH17. Позивачі з Німеччини, Австралії, Нідерландів, США та інших країн звинувачують Росію в порушенні права жертв на життя, а також у тому, що російська влада зробила недостатньо для того, щоб розслідувати обставини злочину. Росія підтвердила отримання скарги і пообіцяла направити в ЄСПЛ свою позицію до початку осені. Свою причетність до трагедії влада РФ заперечує. Глава міжнародної практики групи «Агора» Кирило Коротеєв вважає, що у випадку з позовами по MH17 у Страсбурзі головне питання полягає в тому, «як ЄСПЛ буде ухвалювати рішення при повній відсутності російського розслідування, якщо основні докази («Бук») у справі можуть знаходитись на території РФ»? Антоніос Цанакопулос, навпаки, впевнений, що подібна практика у Страсбурзького суду є: «Залежить від доказів, які вони зможуть надати». Він нагадав, що ЄСПЛ притягнув Велику Британію до відповідальності за дії в Іраку: «Чому? Тому що в Іраку були британські війська. А Туреччину притягли до відповідальності за дії на Кіпрі». Головне завдання позивачів, за словами Цанакопулоса, - довести те, що Росія мала «ефективний контроль» на сході України і що слід говорити про розширення її юрисдикції на цій території. Процедура для ведення подібних справ у ЄСПЛ цілком відпрацьована, вважає і професор Франк Маєр, керівник кафедри кримінального та міжнародного кримінального права в Цюріхському університеті: «Вже був ряд процесів, у яких ЄСПЛ мав справу з відповідачами, не налаштованими на співпрацю». «Зараз в ЄСПЛ діє юридичний принцип правозастосування, згідно з яким усі країни, що ратифікували Європейську конвенцію про захист прав людини і основних свобод, колективно відповідають за захист прав людини», - сказав Маєр DW. Звідси випливає, що незалежно від місця злочину і причетності держави виникає обов'язок надавати один одному правову допомогу в розслідуванні. «Як мінімум цей процесуальний обов'язок був однозначно і явно порушений», - підсумував Франк Маєр. Михайло БУШУЄВ Deutsche Welle (Матеріал публікується зі скороченнями) .

Следующая похожая новость...
Ctrl
Enter
Заметили ошЫбку
Выделите текст и нажмите Ctrl+Enter
Обсудить (0)