Два місяці турборежиму: законів прийнято багато – перетворення так і не розпочалися - «Политика»

{short-story limit="540"}

Новий парламент оновився на 80%. І вперше в історії України у ВР сформована монобільшість на базі пропрезидентської політичної сили «Слуга народу». Нині до лав цієї фракції-гіганта входять 252 парламентарі. Тож цього абсолютно достатньо для того, щоб розпочати перетворення в країні. Ну а всі інші фракції та групи, а також «мажоритарники» можуть з радістю підтримати добрі починання. От тільки поки що (попри усі обіцянки) глобальних перетворень не спостерігаємо. Хтось скаже, що часу замало... Звісно, два місяці - це ж тільки розминка. Але ж навіщо тоді було вмикати так званий турборежим?

Тільки розпочавши роботу, ВР дев'ятого скликання швидесенько взялася за зміни до Конституції. Нардепи направили на розгляд Конституційного суду одразу сім законопроектів: про відміну депутатської монополії, про зменшення кількості нардепів до 300 та закріплення пропорційної виборчої системи, про впровадження законодавчої ініціативи народу, про призначення уповноважених ВР, про додаткові підстави щодо дострокового припинення повноважень нардепів, про створення консультативних та дорадчих органів у ВР, про закріплення повноважень президента утворювати незалежні регуляторні органи, НАБУ, призначати та звільняти з посад директорів НАБУ та ДБР.

Та найголовніше - нардепи знайшли в собі сили та скасували депутатську недоторканність, прибравши відповідні норми з Основного Закону. А от про три профільні закони, з яких так само треба було вилучити недоторканність, забули. Потім згадали... Але історія зі скасуванням депутатського імунітету вже схожа на справжній серіал, кінця і краю якому не видно.

Так, фракції «Слуга народу» та «Голос» запропонували два законопроекти, які передбачають внесення змін до законів «Про статус народного депутата» та «Про регламент ВРУ», а також до Кримінального процесуального кодексу. Ці зміни й зняли б недоторканність раз і назавжди. Хоча, по правді кажучи, занадто багато питань є до документа, підготовленого пропрезидентською фракцією. Але річ навіть не в тому... Річ у тім, що минулого тижня парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності не підтримав жоден із двох запропонованих законопроектів...

Тож тепер усе спочатку? Та й узагалі, скільки років ще мине, допоки імунітет не ліквідують остаточно? До речі, треба говорити й про зняття недоторканності з президента. Але про це монобільшість мовчить...

З чим ще не складається, так це з законом про референдум. Нагадаємо, що ще кандидат у президенти Володимир Зеленський у своїй передвиборчій програмі обіцяв, що перш за все (!) представить законопроект «Про народовладдя», в якому і йтиметься про правила проведення плебісцитів. Але ж обіцянок три роки чекають?

Натомість народні депутати зареєстрували декілька законопроектів про референдуми. Зокрема, проекти закону №1221 «Про місцевий референдум» (авторства позафракційного депутата Дмитра Шпенова) та №2182 «Про всеукраїнський референдум» (авторства депутатів від «Батьківщини» Юлії Тимошенко, Сергія Соболєва, Вадима Івченка та Олександра Абдулліна). І тут знову невдача. Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував відправити документи на доопрацювання суб'єктам законодавчої ініціативи. Тож знову пауза. При цьому проект закону, підготовлений «Батьківщиною», досить ґрунтовний. Він закріплює найважливіший момент - обов'язковість впровадження результатів всеукраїнського референдуму.

А що ж було хорошого? Насправді позитивні зміни були. Та багато з них фактично мали косметичний вигляд. На противагу цьому згадується скандальна судова реформа, ускладнення життя ФОПам та дозвіл на приватизацію стратегічних об'єктів. А ще жахливий закон «Про столицю» авторства «слуги народу» Олександра Ткаченка, який за декілька тижнів мають голосувати у другому читанні.

Ще запам'яталися численні скандали: згадаймо хоча б телефонні переписки «слуг народу» В'ячеслава Медяника та Богдана Яременка. Ну і, звісно, хабарницький скандал, фігурантами якого стали одинадцять членів пропрезидентської фракції.

Втім, здається, що його вирішили тихесенько та швидесенько зам'яти. Бо ж після усіх гучних шоу з перевірками на поліграфі настала якась підозріла тиша. Але якщо чесно, не було жодної надії на те, що ця історія матиме якесь продовження. Хоча, без сумніву, це не останній скандал...

Тож загалом бачимо, що турборежим фактично змінила турбулентність... Що на нас чекає далі? Напевне, багато цікавого та, можливо, небезпечного. Згадаймо тільки про наміри влади відкрити ринок землі...

Яна ДЖУНГАРОВА

"Вечірні Вісті"

...

Навіть не віриться, що минуло лише два місяці відтоді, як народні депутати Верховної Ради дев'ятого скликання розпочали свою роботу. За цей термін новоспечені законотворці встигли прийняти чимало законопроектів - корисних, бутафорських, суперечливих та шкідливих. А ще за давньою українською традицією встигли вляпатись у декілька гучних скандалів. Без цього ми ж просто не можемо! Новий парламент оновився на 80%. І вперше в історії України у ВР сформована монобільшість на базі пропрезидентської політичної сили «Слуга народу». Нині до лав цієї фракції-гіганта входять 252 парламентарі. Тож цього абсолютно достатньо для того, щоб розпочати перетворення в країні. Ну а всі інші фракції та групи, а також «мажоритарники» можуть з радістю підтримати добрі починання. От тільки поки що (попри усі обіцянки) глобальних перетворень не спостерігаємо. Хтось скаже, що часу замало. Звісно, два місяці - це ж тільки розминка. Але ж навіщо тоді було вмикати так званий турборежим? Тільки розпочавши роботу, ВР дев'ятого скликання швидесенько взялася за зміни до Конституції. Нардепи направили на розгляд Конституційного суду одразу сім законопроектів: про відміну депутатської монополії, про зменшення кількості нардепів до 300 та закріплення пропорційної виборчої системи, про впровадження законодавчої ініціативи народу, про призначення уповноважених ВР, про додаткові підстави щодо дострокового припинення повноважень нардепів, про створення консультативних та дорадчих органів у ВР, про закріплення повноважень президента утворювати незалежні регуляторні органи, НАБУ, призначати та звільняти з посад директорів НАБУ та ДБР. Та найголовніше - нардепи знайшли в собі сили та скасували депутатську недоторканність, прибравши відповідні норми з Основного Закону. А от про три профільні закони, з яких так само треба було вилучити недоторканність, забули. Потім згадали. Але історія зі скасуванням депутатського імунітету вже схожа на справжній серіал, кінця і краю якому не видно. Так, фракції «Слуга народу» та «Голос» запропонували два законопроекти, які передбачають внесення змін до законів «Про статус народного депутата» та «Про регламент ВРУ», а також до Кримінального процесуального кодексу. Ці зміни й зняли б недоторканність раз і назавжди. Хоча, по правді кажучи, занадто багато питань є до документа, підготовленого пропрезидентською фракцією. Але річ навіть не в тому. Річ у тім, що минулого тижня парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності не підтримав жоден із двох запропонованих законопроектів. Тож тепер усе спочатку? Та й узагалі, скільки років ще мине, допоки імунітет не ліквідують остаточно? До речі, треба говорити й про зняття недоторканності з президента. Але про це монобільшість мовчить. З чим ще не складається, так це з законом про референдум. Нагадаємо, що ще кандидат у президенти Володимир Зеленський у своїй передвиборчій програмі обіцяв, що перш за все (!) представить законопроект «Про народовладдя», в якому і йтиметься про правила проведення плебісцитів. Але ж обіцянок три роки чекають? Натомість народні депутати зареєстрували декілька законопроектів про референдуми. Зокрема, проекти закону №1221 «Про місцевий референдум» (авторства позафракційного депутата Дмитра Шпенова) та №2182 «Про всеукраїнський референдум» (авторства депутатів від «Батьківщини» Юлії Тимошенко, Сергія Соболєва, Вадима Івченка та Олександра Абдулліна). І тут знову невдача. Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував відправити документи на доопрацювання суб'єктам законодавчої ініціативи. Тож знову пауза. При цьому проект закону, підготовлений «Батьківщиною», досить ґрунтовний. Він закріплює найважливіший момент - обов'язковість впровадження результатів всеукраїнського референдуму. А що ж було хорошого? Насправді позитивні зміни були. Та багато з них фактично мали косметичний вигляд. На противагу цьому згадується скандальна судова реформа, ускладнення життя ФОПам та дозвіл на приватизацію стратегічних об'єктів. А ще жахливий закон «Про столицю» авторства «слуги народу» Олександра Ткаченка, який за декілька тижнів мають голосувати у другому читанні. Ще запам'яталися численні скандали: згадаймо хоча б телефонні переписки «слуг народу» В'ячеслава Медяника та Богдана Яременка. Ну і, звісно, хабарницький скандал, фігурантами якого стали одинадцять членів пропрезидентської фракції. Втім, здається, що його вирішили тихесенько та швидесенько зам'яти. Бо ж після усіх гучних шоу з перевірками на поліграфі настала якась підозріла тиша. Але якщо чесно, не було жодної надії на те, що ця історія матиме якесь продовження. Хоча, без сумніву, це не останній скандал. Тож загалом бачимо, що турборежим фактично змінила турбулентність. Що на нас чекає далі? Напевне, багато цікавого та, можливо, небезпечного. Згадаймо тільки про наміри влади відкрити ринок землі. Яна ДЖУНГАРОВА