Життя після виборів: що бакс зелений нам готує? - «Общество»

Стабільну гривню можна сміло вважати одним із прихованих передвиборчих інструментів влади в країні. І нехай у кишенях вітер гуляє та ціни на все кусаються, як дикі собаки, але те, що долар не росте, якось гріє душу. Гривня з початку року поводилась як шовкова, навіть укріплювалася до середини лютого. Але ближче до виборів розпочалися валютні гойдалки. І курс на знецінення гривні, як кажуть експерти, найімовірніше побачимо вже після того, як країна обере президента. У Нацбанку не люблять згадувати про свій конституційний обов'язок забезпечувати стабільність нацвалюти, але дуже люблять пояснювати, що через ринкові фактори курс гривні покотився чи навпаки укріпився. Але фінансовий експерт Олексій Кущ у коментарі «ВВ» констатував, що насправді не спостерігається фундаментальних економічних причин стабілізації нацвалюти. «Навіть НБУ у своєму інфляційному звіті зазначив, що темпи зростання ВВП у 2019-му сповільняться й будуть нижчими, ніж торік, - приблизно 2,5% проти 3,2%. Фізичний обсяг експорту минулого року скоротився на 1,6% (у 2017-му він становив близько 3%). Плюс падіння промислового виробництва на 2-3% у січні цього року. Ця сукупність факторів свідчить про те, що економічне серце барахлить й у нього аритмія. Проявом цього є й дефіцит держбюджету (за результатами перших двох місяців року дефіцит головного кошторису країни перевищив 12 млрд грн). Тому укріплення гривні, яке ми спостерігаємо останнім часом, вдалося завдяки штучним монетарним факторам у вигляді операцій НБУ та Мінфіну на відкритому ринку», - зазначив він. Експерт пояснив, що мова йде про короткострокові - на період від 3 до 6 місяців - розміщення депозитних сертифікатів під 16% річних Нацбанком та облігацій внутрішнього державного займу (ОВЗД) під 17-20% річних Міністерством фінансів. «Така вкрай жорстка монетарна політика, спрямована на короткочасне укріплення гривні, вбиває економічне зростання. Адже банки замість кредитування реального сектору економіки вкладають гроші в депозитні сертифікати, через що не виходять на відкритий ринок, а інвестори роблять так звані гарячі інвестиції, заходячи на внутрішній ринок, купуючи за валюту ОВДЗ, створюючи додаткові пропозиції на ринку. За кілька місяців всі вони будуть дружно виходити з нашого ринку зі своїми надприбутками, які заробили на наших цінних паперах. Тому сьогоднішня стабільність гривні купується ціною завтрашньої нестабільності. І хоч діючій владі через відсутність будь-яких серйозних досягнень в економіці вигідно демонструвати стабільність курсу, цей штучний стан нацвалюти завершиться вкрай негативно», - пояснив він. Голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко констатує, що передвиборчий процес та й самі вибори вже впливають і на курс гривні, і на споживчі ціни. «Ми вже побачили негативні тенденції на споживчому ринку в березні, найвірогідніше побачимо їх і в квітні. Їх спровокували, в тому числі, не закладені в держкошторисі індексації пенсій та й інші виплати, якими щедро засівають українців перед виборами. За таких умов прискорення інфляції, в тому числі за рахунок девальвації гривні до 28-28,2, стає все більш вірогідним. Як і підвищення цін на продукти харчування на 2-4%. Але шокової терапії, яку ми вже неодноразово переживали, не буде. Проте й відкату до нинішнього курсу після виборів не побачимо, адже розуміємо, що новому президенту дістануться пусті казначейські рахунки та недонадходження грошей до держбюджету», - пояснив він «ВВ». Олексій Кущ, своєю чергою, додав, що вже зараз, коли НБУ та Мінфін роблять невеличкі паузи у виході на відкритий ринок капіталу, спостерігаються курсові стрибки на 30-50 копійок. І вже влітку розпочнеться серйозна курсова корекція, адже можливості нацрегулятора й відомства, яке очолює Оксана Маркарова, не безмежні. І тоді гривня швидко поповзе до позначки 28, яка насправді вже давно є точкою економічної рівноваги. «А ось для руху від 28 до 30 грн потрібні додаткові негативні фактори на кшталт перебоїв із зовнішнім фінансуванням, особливо восени, коли Україні потрібно буде розраховуватися за зовнішніми та внутрішніми боргами. До речі, саме виплата за боргами, тобто погашення не тільки відсотків, а й тіла кредитів, розмиває фактор сезонності валютних коливань. Зараз затримка траншу МВФ ні на що не впливає, а ось восени вона буде вкрай відчутною. Ще одним негативним фактором знецінення гривні може стати зниження цін на зовнішніх товарних ринках на руду, метал чи аграрну сировину і навіть реінкарнація глобальної економічної кризи», - додав експерт. Проте, за його словами, враховуючи медіанні прогнози Мінекономрозвитку на наступний рік, у владі не бачать нічого фантастичного в доларі по 32 і навіть 33 гривні. Експерти в один голос кажуть, що в світі є країни, в яких політичні події не позначаються на курсі національної валюти. «Там є система стримувань та противаг, є інститути, які амортизують такі впливи. Ми ж перебуваємо в азіатсько-африканській моделі курсоутворення, адже живемо в країні із високим рівнем ручного управління, де багато чого зав'язане на персоналіях. Тому не дивно, що ми залежні від політичної турбулентності. На жаль, за останні п'ять років ми так і не посунулися в бік створення ефективних інститутів, які б амортизували політичні шоки», - зазначив Олексій Кущ. Олексій Дорошенко також вважає, що якби у 2014-му ми почали робити все правильно, на що сподівалися всі без винятку українці, у 2017-18 роках могли б вийти на дуже непогані показники - до 7% зростання ВВП, що заклало б фундамент стіни відгородження економіки від впливу політики. Але оскільки все пішло не в тому напрямку, маємо те, що маємо. Олена САФОНОВА Вечірні Вісті .