Чому важливо не допустити дикої скупівлі чорноземів - «Общество» » «Новости Дня»
Stephen
Опубликовано: 00:26, 16 октября 2019
Общество / Украина

Чому важливо не допустити дикої скупівлі чорноземів - «Общество»

Масова скупка земель визначається терміном landgrabbing (дослівно - «захоплення землі»). За даними Land Matrix Partnership, за останні 12 років у світі було поглинуто корпоративними потужностями приблизно 250 млн...
Чому важливо не допустити дикої скупівлі чорноземів - «Общество»
Чому важливо не допустити дикої скупівлі чорноземів - «Общество»

Масова скупка земель визначається терміном landgrabbing (дослівно - «захоплення землі»). За даними Land Matrix Partnership, за останні 12 років у світі було поглинуто корпоративними потужностями приблизно 250 млн га родючих земель. Рекордсменом є Індонезія, де одномоментно гамузом було поглинуто 1 млн 600 тис. га. Наступними йдуть Мадагаскар (1 млн 300 тис. га) та Філіппіни (1 млн 240 тис. га).


У жодній країні, де відбувались такі масові скупки, не відкривали на продаж більше 3-4 млн га землі. Україна збирається виставити 42 млн га орної землі. На такий «шведський стіл» злетяться охочі з усього світу. І вони дадуть на аукціоні будь-яку ціну, тому що альтернатива - повне «згоряння» грошей, якими вони оперують. А земля - надійне капіталовкладення, бо вона є унікальним типом активу, який збільшує свою вартість незалежно від обробітку.


Але, можливо, така масштабна скупка означає величезне зростання виробництва, корпоративні вкладення і таке інше? Змушений вас розчарувати. Після масової скупки землі нові власники обробляють лише обсяг, необхідний для виплати ренти або інших податків. Таким чином земля «сама за себе платить» і стає чистим депозитним активом.


Картель індійських корпорацій у Танзанії викупив гамузом 300 тис. га, з яких обробляє всього 1 тис. га. Корпорація Olam International (до речі, великий транснаціональний агрохолдинг) в Габоні нагромадила 300 тис. га, а обробляє лише 50 тис. га. Ще один агрохолдинг Equatorial Palm Oil викупив у Ліберії 600 тис. га. Реально обробляється не більше 50 тис. га.


В Європі ситуація аналогічна. За підсумками першого етапу земельної реформи в Польщі, який завершився в 2003 році, виявилось, що у них з'явились земельні ділянки без обробітку, які обертались виключно як спекулятивний актив. Обсяг цих ділянок був від 70 тис. га. А Польща, нагадаю, виставила на продаж всього 4,7 млн. га (це 19% земель). Після чого в країні законодавчо обмежили граничний обсяг ділянки до 300 га і додатково включили до повноважень Земельної адміністрації виключне право викупу землі, якщо її перепродують в перші 5 років після купівлі.


Ми виставляємо на продаж рекордні для планети обсяги орної землі. При цьому не ставимо жодних обмежень і запобіжників проти спекуляцій, ще й допускаємо на ринок іноземні холдинги: як у статусі юросіб, так і через афільованих осіб та осіб із подвійним громадянством.


Українці - як фермери, так і фізособи - принципово не мають доступу до грошового ресурсу, в тому числі кредитного. Бо мінімальний відсоток ставки (із усіма програмами і пільгами) - цілих 14%.


Повернути землю після продажу не вийде. Бо приватна власність міжнародних корпорацій охороняється міжнародним законодавством. Наслідком націоналізації активів, які знаходяться у власності транснаціональних чи просто іноземних компаній, буде як мінімум запровадження економічних санкції проти України. Ми з жертви перетворимося на країну-вигнанця.


Тут ми не будемо самотні. У світі уже є держави, які потрапили в цю пастку - Мадагаскар, Конго, Ліберія, Танзанія, Філіппіни, Камбоджа (вона постраждала двічі - від комуністів і від капіталістів). А сама проблема захоплення земель уже вийшла на міжнародний рівень.


Тому нам просто не можна допустити відкриття вільного земельного ринку. Це буде злочин не лише проти країни, а й проти численних поколінь наших нащадків, яких ми приречемо на важку і виснажливу боротьбу за кожен гектар землі, яку їхні батьки віддали «за фук».


Вячеслав ІЛЬЧЕНКО, Facebook


Вечірні Вісті


...

Масова скупка земель визначається терміном landgrabbing (дослівно - «захоплення землі»). За даними Land Matrix Partnership, за останні 12 років у світі було поглинуто корпоративними потужностями приблизно 250 млн га родючих земель. Рекордсменом є Індонезія, де одномоментно гамузом було поглинуто 1 млн 600 тис. га. Наступними йдуть Мадагаскар (1 млн 300 тис. га) та Філіппіни (1 млн 240 тис. га). У жодній країні, де відбувались такі масові скупки, не відкривали на продаж більше 3-4 млн га землі. Україна збирається виставити 42 млн га орної землі. На такий «шведський стіл» злетяться охочі з усього світу. І вони дадуть на аукціоні будь-яку ціну, тому що альтернатива - повне «згоряння» грошей, якими вони оперують. А земля - надійне капіталовкладення, бо вона є унікальним типом активу, який збільшує свою вартість незалежно від обробітку. Але, можливо, така масштабна скупка означає величезне зростання виробництва, корпоративні вкладення і таке інше? Змушений вас розчарувати. Після масової скупки землі нові власники обробляють лише обсяг, необхідний для виплати ренти або інших податків. Таким чином земля «сама за себе платить» і стає чистим депозитним активом. Картель індійських корпорацій у Танзанії викупив гамузом 300 тис. га, з яких обробляє всього 1 тис. га. Корпорація Olam International (до речі, великий транснаціональний агрохолдинг) в Габоні нагромадила 300 тис. га, а обробляє лише 50 тис. га. Ще один агрохолдинг Equatorial Palm Oil викупив у Ліберії 600 тис. га. Реально обробляється не більше 50 тис. га. В Європі ситуація аналогічна. За підсумками першого етапу земельної реформи в Польщі, який завершився в 2003 році, виявилось, що у них з'явились земельні ділянки без обробітку, які обертались виключно як спекулятивний актив. Обсяг цих ділянок був від 70 тис. га. А Польща, нагадаю, виставила на продаж всього 4,7 млн. га (це 19% земель). Після чого в країні законодавчо обмежили граничний обсяг ділянки до 300 га і додатково включили до повноважень Земельної адміністрації виключне право викупу землі, якщо її перепродують в перші 5 років після купівлі. Ми виставляємо на продаж рекордні для планети обсяги орної землі. При цьому не ставимо жодних обмежень і запобіжників проти спекуляцій, ще й допускаємо на ринок іноземні холдинги: як у статусі юросіб, так і через афільованих осіб та осіб із подвійним громадянством. Українці - як фермери, так і фізособи - принципово не мають доступу до грошового ресурсу, в тому числі кредитного. Бо мінімальний відсоток ставки (із усіма програмами і пільгами) - цілих 14%. Повернути землю після продажу не вийде. Бо приватна власність міжнародних корпорацій охороняється міжнародним законодавством. Наслідком націоналізації активів, які знаходяться у власності транснаціональних чи просто іноземних компаній, буде як мінімум запровадження економічних санкції проти України. Ми з жертви перетворимося на країну-вигнанця. Тут ми не будемо самотні. У світі уже є держави, які потрапили в цю пастку - Мадагаскар, Конго, Ліберія, Танзанія, Філіппіни, Камбоджа (вона постраждала двічі - від комуністів і від капіталістів). А сама проблема захоплення земель уже вийшла на міжнародний рівень. Тому нам просто не можна допустити відкриття вільного земельного ринку. Це буде злочин не лише проти країни, а й проти численних поколінь наших нащадків, яких ми приречемо на важку і виснажливу боротьбу за кожен гектар землі, яку їхні батьки віддали «за фук». Вячеслав ІЛЬЧЕНКО, Facebook Вечірні Вісті .

Следующая похожая новость...
Ctrl
Enter
Заметили ошЫбку
Выделите текст и нажмите Ctrl+Enter
Обсудить (0)

      
Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика