Трудовий кодекс: кайданки, прикрашені мішурою - «Экономика»

На тлі вируючих політичних пристрастей Мінсоцполітики раптом згадало про Трудовий кодекс, який був ухвалений в першому читанні ще у 2015 році , а в 2017-му був підготовлений до другого. Але руки у парламенту восьмого скликання до розгляду документа в цілому з тих пір все ніяк не доходили. І ось зараз Мінсоц каже про необхідність ухвалення Трудового кодексу найближчим часом. А щоб українці не сильно галасували з приводу підводних каменів законопроекту, нам запропонували «цукерку» у вигляді збільшення терміну відпусток та додаткових гарантій для вагітних. Нагадаємо,ухвалений в першому читанні документ розгромили в пух і прах не тільки вітчизняні експерти, а й фахівці Міжнародної організації праці (МОП). І, як кажуть в Місоцполітики, всі пропозиції були опрацьовані й документ чекає на друге читання аж із 2017 року. Але, за словами експерта з питань соціальної політики Андрія Павловського, не були враховані ані пропозиції експертного середовища і профспілок, ані рекомендації МОП. Більше того, деякі норми кодексу протирічать Конституції України. «Тому документ як був кабальним для найманих працівників, таким і залишився. Адже із самого початку його писали в інтересах роботодавців», - констатував експерт у коментарі «ВВ». Тому він дивується, що наразі чинний склад Мінсоцполітики, який зробив багато «хорошого» для українців, наприкінці свого перебування при владі згадав саме про Трудовий кодекс. На думку Павловського, цим важливим питанням варто займатися вже новій Раді, щоб нарешті був досягнутий паритет між роботодавцями й працівниками. Але маємо те, що маємо. Так, у законопроекті дійсно є норми, які сподобаються працівникам. Згадати хоча б збільшення щорічних відпусток з 24 до 28 календарних днів. Також ніхто не буде проти збільшення оплати понаднормової праці до трикратного розміру ставки та підвищення на 30% плати за нічні роботи. Та й скорочення випробувального терміну з трьох місяців до одного також не сприйматиметься в штики. А молодим татусям буде до вподоби ст. 196, яка передбачає нову соціальну оплачувану відпустку чоловікам у зв'язку з народженням дитини тривалістю до 14 календарних днів. Ось тільки чи погодиться роботодавець дати повністю два тижні або просто з барського плеча дозволить погуляти кілька днів - велике питання. Але найбільш резонансні статті, на жаль, нікуди не поділися. Враховуючи те, що укладання договору між роботодавцем та працівником ставиться на чільне місце, саме умови документа можуть створити купу неприємностей для найманих робітників. Так, частина друга ст. 35 передбачає можливість для роботодавця в будь-якій сфері укладати зі співробітником договір на певний термін, наприклад, від місяця до року. При цьому неодноразове переукладання договору не трансформується в безстрокові відносини і не гарантує працівникові стабільну роботу. За допомогою строкових договорів можна буде постійно тримати співробітників на гачку, погрожуючи не продовжити контракт. Трудовий кодекс передбачає, що роботодавець за допомогою створених ним нормативних актів може врегулювати майже будь-яке питання трудових відносин на свій розсуд. Порушення нормативних актів роботодавця є дисциплінарним проступком, за що спочатку можна винести догану співробітнику, а потім і звільнити його. До речі, приводів для звільнення прописано більш ніж достатньо - від розголошення комерційної таємниці, якою може вважатися розмір зарплати чи запровадження дрес-коду, до нібито недостатньої кваліфікації чи уникнення щеплення чи медогляду. Нікуди не поділася ст. 29, яка надає право роботодавцю контролювати за допомогою технічних засобів виконання працівниками трудових обов'язків. Також ніщо не змінилося у ст. 138 кодексу, яка дозволяє подовжувати робочий день до 12 годин. Втім, як би не хотілося роботодавцю, він не має права змушувати співробітника працювати більше ніж 40 годин на тиждень. А ще роботодавець може на місяць віддати трударя «в люди», позичивши свого найманця іншому підприємству. А якщо Карабасові-Барабасові заманеться, він може включати в трудовий договір робітника обов'язок працювати в дні державних і релігійних свят (ч. 3 ст. 312). Та й долучити до понаднормових робіт людину буде набагато легше - головне вибити з неї згоду. Слово профспілок у цьому випадку буде вже без потреби. У проекті Трудового кодексу вводиться сумнівне поняття «призупинення трудових відносин», згідно з яким роботодавець має право тільки частково виплачувати зарплату. Також воно може застосовуватися, якщо працівник, наприклад, бере участь у страйку (ст. 70). І це далеко не всі норми, які роблять з трударя маріонетку сучасного Карабаса. Тому у разі ухвалення цього проекту Трудового кодексу робітникам варто готуватися підставляти руки під кайданки. Антоніна МІРОШНИЧЕНКО Вечірні Вісті .