В існуючій парадигмі Україна ближче до кінця сторіччя скотиться до формату 20-мільйонної країни, - Олексій Кущ - «Автоновости» » «Новости Дня»
Larkins
Опубликовано: 16:54, 23 июля 2019
Украина / Авто

В існуючій парадигмі Україна ближче до кінця сторіччя скотиться до формату 20-мільйонної країни, - Олексій Кущ - «Автоновости»

На нас чекає демографічно-економічна інверсія. Наразі динаміка скорочення економічно активного населення в Україні компенсується зростанням продуктивності праці. Тобто наш валовий продукт зростає швидше, ніж скорочується...
В існуючій парадигмі Україна ближче до кінця сторіччя скотиться до формату 20-мільйонної країни, - Олексій Кущ - «Автоновости»
В існуючій парадигмі Україна ближче до кінця сторіччя скотиться до формату 20-мільйонної країни, - Олексій Кущ - «Автоновости»

На нас чекає демографічно-економічна інверсія. Наразі динаміка скорочення економічно активного населення в Україні компенсується зростанням продуктивності праці. Тобто наш валовий продукт зростає швидше, ніж скорочується кількість людей працездатного віку. Тому ми поки що не відчуваємо уповільнення демографічних факторів, але за 15-20 років відбудеться ця точка перетину двох кривих: росту ВВП та темпів скорочення населення. Інверсія відбудеться тоді, коли скорочення економічно активного населення перевищить темпи економічного зростання.


Про це у коментарі "ВВ" повідомив фінансовий експерт Олексій Кущ.


За прогнозами МВФ, до 2050 року рівень доходів населення в Україні складатиме всього 20% від загальноєвропейського. Через інверсію ми втратимо близько 17% промислового виробництва та третину ВВП, розрахованого по показнику паритету купівельної спроможності.


Спеціалісти Фонду вважають, що Україна зможе компенсувати демографічні ризики залученням до процесу виробництва людей старше 64 років, але не враховують тривалість та якість життя, а також якість медобслуговування в нашій країні.


Прогнози МВФ щодо залучення людей шанованого віку є дуже оптимістичними. І це свідчить про те, що Україна стоїть на порозі масштабної демографічної кризи, яка обвалить нашу економіку до стану найбідніших країн Європи - Молдови та Албанії.


Інші країни, попри аналогічні демографічні тенденції, підуть далеко вперед. Бо там дефіцит робочої сили компенсується за рахунок трудової міграції з інших країн, в тому числі з Африки та Азії, що дозволяє мінімізувати демографічний вплив на економіку. Недарма країни Балтії та Польща вже покращують законодавство щодо захисту трудових мігрантів.


Низький рівень розвитку української економіки робить неможливим залучення активної трудової міграційної хвилі через те, що ми опинимося нижче африканського та азіатського тренду розвитку. Тому з України за 20-30 років виїжджатимуть на заробітки не тільки в Європу, а й до Африки та Азії. В існуючій парадигмі Україна ближче до кінця сторіччя скотиться до формату 20-мільйонної країни, в якій може розвиватися лише видобуток природних ресурсів та агросектор.


На жаль, цю проблему неможливо вирішити за рік чи п'ять. Нинішній політичний цикл може стати точкою неповернення. Фактично в нас є час до 2025 року для того, щоб активізувати нову модель економічного зростання. Задля мінімізації демографічної кризи потрібно створити довгострокову програму економічного зростання й забезпечення росту ВВП на рівні 5% та вище.


Також компонентом нової моделі повинно стати повернення монетарного суверенітету, коли НБУ буде діяти в інтересах національної економіки та запровадження гривнецентризму. Варто робити ставку на залучення прямих іноземних інвестицій. Для цього потрібно впроваджувати кластерну модель розвитку у вигляді вільних економічних зон, технологічних парків, індустріальних парків, промислових полігонів, порто-франко тощо.


Також економічному розвитку посприяє глибокий фіскальний маневр задля створення нової системи оподаткування, яка б стимулювала не експорт сировини та напівфабрикатів, а розвиток внутрішнього ринку та виробництво товарів із більш високою доданою вартістю. Україну може надихнути досвід Чилі у стимулюванні нетрадиційного експорту.


Безумовно, потрібно розвивати сегмент малого й середнього бізнесу та ухвалити пакет законопроектів про мікропідприємництво, сферу послуг.


Але зробивши ставку на розвиток індустріального ядра, одночасно потрібно спрямовувати бюджетні кошти на розвиток медицини, освіти та науки, як свого часу робили Південна Корея та Китай.



Вечірні Вісті



...

На нас чекає демографічно-економічна інверсія. Наразі динаміка скорочення економічно активного населення в Україні компенсується зростанням продуктивності праці. Тобто наш валовий продукт зростає швидше, ніж скорочується кількість людей працездатного віку. Тому ми поки що не відчуваємо уповільнення демографічних факторів, але за 15-20 років відбудеться ця точка перетину двох кривих: росту ВВП та темпів скорочення населення. Інверсія відбудеться тоді, коли скорочення економічно активного населення перевищить темпи економічного зростання. Про це у коментарі "ВВ" повідомив фінансовий експерт Олексій Кущ. За прогнозами МВФ, до 2050 року рівень доходів населення в Україні складатиме всього 20% від загальноєвропейського. Через інверсію ми втратимо близько 17% промислового виробництва та третину ВВП, розрахованого по показнику паритету купівельної спроможності. Спеціалісти Фонду вважають, що Україна зможе компенсувати демографічні ризики залученням до процесу виробництва людей старше 64 років, але не враховують тривалість та якість життя, а також якість медобслуговування в нашій країні. Прогнози МВФ щодо залучення людей шанованого віку є дуже оптимістичними. І це свідчить про те, що Україна стоїть на порозі масштабної демографічної кризи, яка обвалить нашу економіку до стану найбідніших країн Європи - Молдови та Албанії. Інші країни, попри аналогічні демографічні тенденції, підуть далеко вперед. Бо там дефіцит робочої сили компенсується за рахунок трудової міграції з інших країн, в тому числі з Африки та Азії, що дозволяє мінімізувати демографічний вплив на економіку. Недарма країни Балтії та Польща вже покращують законодавство щодо захисту трудових мігрантів. Низький рівень розвитку української економіки робить неможливим залучення активної трудової міграційної хвилі через те, що ми опинимося нижче африканського та азіатського тренду розвитку. Тому з України за 20-30 років виїжджатимуть на заробітки не тільки в Європу, а й до Африки та Азії. В існуючій парадигмі Україна ближче до кінця сторіччя скотиться до формату 20-мільйонної країни, в якій може розвиватися лише видобуток природних ресурсів та агросектор. На жаль, цю проблему неможливо вирішити за рік чи п'ять. Нинішній політичний цикл може стати точкою неповернення. Фактично в нас є час до 2025 року для того, щоб активізувати нову модель економічного зростання. Задля мінімізації демографічної кризи потрібно створити довгострокову програму економічного зростання й забезпечення росту ВВП на рівні 5% та вище. Також компонентом нової моделі повинно стати повернення монетарного суверенітету, коли НБУ буде діяти в інтересах національної економіки та запровадження гривнецентризму. Варто робити ставку на залучення прямих іноземних інвестицій. Для цього потрібно впроваджувати кластерну модель розвитку у вигляді вільних економічних зон, технологічних парків, індустріальних парків, промислових полігонів, порто-франко тощо. Також економічному розвитку посприяє глибокий фіскальний маневр задля створення нової системи оподаткування, яка б стимулювала не експорт сировини та напівфабрикатів, а розвиток внутрішнього ринку та виробництво товарів із більш високою доданою вартістю. Україну може надихнути досвід Чилі у стимулюванні нетрадиційного експорту. Безумовно, потрібно розвивати сегмент малого й середнього бізнесу та ухвалити пакет законопроектів про мікропідприємництво, сферу послуг. Але зробивши ставку на розвиток індустріального ядра, одночасно потрібно спрямовувати бюджетні кошти на розвиток медицини, освіти та науки, як свого часу робили Південна Корея та Китай. Вечірні Вісті .

Следующая похожая новость...
Ctrl
Enter
Заметили ошЫбку
Выделите текст и нажмите Ctrl+Enter
Обсудить (0)

      
Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика Яндекс.Метрика