Останні барикади проти дикого ринку, або чи буде виправлений до другого читання законопроект про обіг земель - «Автоновости»

Законопроекти про ринок землі, які монобільшість у режимі зеленого катка продавила в листопаді в першому читанні, планується остаточно ухвалити вже у грудні. Зараз аграрії та народні депутати з більшості фракцій, що намагалися убезпечити вітчизняні чорноземи від дикого розпродажу, намагаються максимально виправити результати творчості «Слуг народу» та виписати нормативні документи таким чином, щоб вони відповідали як потребам всіх сільгосптоваровиробників, так і людей, що володіють наділами або живуть на землі. Але що українці побачать у фінальному документі, поки невідомо. Президент Зеленський у своєму відеозверненні пообіцяв знизити ліміти на продаж землі в одні руки з задекларованих раніше у законопроекті 230 тисяч гектарів. Проте якщо такий поріг буде знижений до 100 тисяч гектарів, чи кардинально це змінить ситуацію? Адже оминати обмеження в нас вміють як ніде. Та й обіцянка президента виділити з держбюджету понад 4 млрд грн на підтримку фермерів, «щоб наші маленькі селяни ставали великими», є красивою, але навряд чи ефективною. Адже нагадаємо, що ці гроші у держкошторисі передбачено на компенсацію кредитної ставки на купівлю землі, при цьому власне на підтримку немає нічого. Тому, на жаль, цих 4,4 млрд грн на всіх бажаючих при існуючих захмарних кредитних ставках не вистачить, як не крути. Та й із обіцянкою вирішити на референдумі, давати дозвіл на продаж чорноземів іноземцям чи ні, теж не все добре. Бо у другому читанні та в цілому законопроекти про ринок землі планується ухвалити вже в грудні, а питаннями референдуму на законодавчому рівні почнуть займатися тільки у лютому 2020-го. Попри все це, аграрні асоціації паралельно з парламентарями подають свої напрацювання і зауваження. Вони наполягають на тому, що у перші п'ять років земля сільгосппризначення може продаватися лише фізичним особам - громадянам України та не більше 500 га в одні руки. Далі право на придбання чорноземів матимуть юрособи, власниками, учасниками й акціонерами яких є виключно громадяни України. Крім того, вони наполягають на введенні обмежень на загальну площу землі у володінні та користуванні до 20 тисяч гектарів. А ще фермери пропонують заборонити продаж землі особам, які не зможуть підтвердити походження своїх коштів, за які вони мають намір придбати земельний наділ. Насправді пропозицій від учасників аграрного ринку набагато більше. Адже фермери розуміють, до чого може призвести відкриття ринку за умов, якщо правила кардинально не будуть змінені. Вони, як і всі українці, хочуть жити на рідній землі й докладати зусиль задля того, щоб Україна стала заможною країною. І латифундії цьому не сприятимуть. Недарма ж світова практика довела, що сільське господарство переважної більшості країн базується на фермерах. Латифундизм же притаманний країнам третього світу. Враховуючи те, що влада не побачила масові протести аграріїв, які перекривали траси задля запобігання ухвалення у першому читанні законопроектів про ринок землі, залишається тільки сподіватися, що їхні побажання будуть враховані зараз. Вони стануть своєрідними барикадами, що унеможливлять дикий розпродаж українських чорноземів. В іншому разі влада спровокує ще більш масові протести. І не тільки тих, хто працює в агросекторі, а й українців, задіяних в інших сферах. І вже зі справжніми барикадами. Адже, як свідчить останнє опитування КМІС, переважна більшість населення - 64% - не підтримала ухвалення Радою законопроектів про ринок землі. І 51% опитаних покладають відповідальність за це саме на Зеленського, якому час вже добряче замислитись. Наталя КАВАЛЄРОВА Вечірні Вісті .