Податок, виведений перед другим туром - «Мир»

«Випадковості не випадкові» - саме так прокоментував би відомий мультяшний персонаж майстер Угвей з «Панди кунг-фу» дивні речі, які відбуваються напередодні другого туру. Профільний комітет Верховної Ради порекомендував ухвалити зміни до Податкового кодексу авторства чинного гаранта, які припадали пилом декілька років і які передбачають заміну оподаткування прибутку підприємств на податок на виведення капіталу (ПнВК). Враховуючи те, що заміна оподаткування зафіксована в програмах обох двотурових кандидатів, складається враження, що команда президента намагається знайти нові меседжі, щоб достукатися до українців. Основна ідея податку на виведений капітал полягає в наступному: прибуток, отриманий підприємством, не обкладається податком у 20% доти, поки він не виплачується власникам у вигляді дивідендів. Ідею заміни податку на прибуток ПнВК давно мусували в експертному середовищі. Та й сам гарант періодично виступав за це. Так, у 2016-му Національна рада реформ на чолі із Порошенком затверджує запуск податку на виведений капітал із 1 січня 2018 року. Кабміну навіть доручено підготувати відповідний законопроект. Мінфін не квапиться, і у березні 2017-го створює робочу групу, повільно працюючи над зауваженнями. Лише в серпні законопроект потрапляє до уряду і далі не рухається. Строки впровадження ПнВК зірвані. Але у вересні 2017-го гарант особисто переносить заміну податку на доходи оподаткуванням на виведення капіталу на 2019 рік. Законопроект президента подається до парламенту як невідкладний у липні 2017-го. До профільного комітету «невідкладний» документ потрапляє лише в листопаді 2018-го, при цьому текст держбюджету-2019 не враховує перехід на ПнВК. Далі комітет вирішує не виносити президентський законопроект до сесійної зали. А вже 5 грудня Порошенко направляє за особистим своїм підписом, а також підписами голови Мінфіну, НБУ та Кабміну лист до МВФ, в якому зобов'язується на строк дії нової програми, тобто до лютого 2020 року, не замінювати податок на прибуток, не зменшувати будь-які податки чи надавати по них пільги. Але тепер, забувши про те, що МВФ та Світовий фонд виступили категорично проти податку на виведений капітал, керуючись виключно інтересами бізнесу, документ з подачі голови комітету Ніни Южаніної рекомендовано ухвалити в першому читанні. Було навіть висловлено сподівання, що це відбудеться 11 квітня. Але розгляд поправок мовного закону розбив такі амбітні плани напередодні другого туру виборів. До податку на виведений капітал експертне середовище ставиться доволі неоднозначно. Його прихильники кажуть, що завдяки ПнВК буквально за декілька років можна буде легко та безболісно наповнити держказну. Адже за рахунок масштабного виходу з тіні підприємств, яким вже не буде вигідно приховувати свої прибутки, за рік можна «відбілити» близько 200 млрд грн. Упродовж п'яти років цей податок дозволить залучити 500-600 млрд грн інвестицій. Експерти також кажуть, що податок на виведений капітал створить стимули для ділової активності. Адже підприємства зможуть не тільки модернізуватися, а й створювати додаткові робочі місця й підвищувати зарплати співробітникам, що в подальшому сприятиме збільшенню податкових надходжень до держбюджету. А ще зміна оподаткування дозволить спростити ведення бізнесу, скоротити видатки платників податків, запровадити ефективні механізми адміністрування (мова йде про автоматизований аналіз податкової інформації й інтелектуальну перевірку з використанням інформтехнологій тощо), ну і, звичайно, створить умови для детінізації бізнесу, якому більше не доведеться занижувати рівень своїх доходів. У скептиків своя правда. Наприклад, у висновках Головного науково-експертного управління Верховної Ради чітко зазначено, що ініціатива заміни податку на прибуток ПнВК містить суттєві потенційні за параметрами та тривалістю дії бюджетні ризики. Так, за різними оцінками, як офіційними, так і експертними, щорічні втрати держказни у перші один-два роки запровадження нового податку становитимуть від 20 до 100 млрд грн. У відносному вимірі йдеться про втрати бюджетного ресурсу в межах 2-11% від доходної частини держбюджету, або 24-122% від надходжень від податку на прибуток підприємств (за показниками 2018 р.). Що ж до тривалості дії такого ризику, то з цього питання існує повна невизначеність. У кожної сторони свої аргументи і певний зиск. Наприклад, податок на прибуток наразі сплачують лише 5% українських компаній. Тому малого й середнього бізнесу такі новації від чинного президента та його опонента не стосуються. Але якщо ПнВК все ж буде запроваджений, тим самим великим компаніям, які виплачують дивіденди своїм акціонерам раз на декілька років, це буде дуже й дуже вигідно. Навряд чи вони опікуватимуться підвищенням зарплат, а ось зайві «копійки» їхнє серце точно зігріватимуть. На жаль, заміна одного податку на інший не призведе до кардинальної реконструкції системи, яка вже давно цього потребує. На жаль, обидва двотурових кандидати не розуміють, що потрібно розробляти якісно нову податкову політику разом із бізнесом. Учасників фінішної прямої президентських перегонів цікавить ефектна обгортка ПнВК, якою вони махають перед виборцями, як морквиною перед мордою віслюка. Олена САФОНОВА Вечірні Вісті .