Час розплати за кредитами - «Политика»

Поки українці спостерігають паси двотурових кандидатів напередодні 21 квітня, зобов'язання України перед міжнародними кредиторами нікуди не зникли. Вже цього року нам доведеться віддати третину держбюджету на обслуговування боргів, і без накопичення нових позик це навряд чи вдасться зробити. Адже вже сьогодні в Мінфіну є певні проблеми з ліквідністю. Розмови про можливий дефолт активізувалися й через те, що на тлі політичної невизначеності МВФ та інші міжнародні фінансові інституції взяли паузу. 2019-й для України не тільки рік президентських і парламентських виборів, а ще й старт пікових виплат за державним боргом. Згідно з макроекономічним оглядом Мінфіну, цього року загальний обсяг платежів має скласти 417 млрд грн, або 14,2 млрд дол. в еквіваленті. Зокрема, на погашення зовнішнього боргу знадобиться 121,8 млрд грн, внутрішнього - 150,5 млрд грн. Обслуговування зовнішнього боргу в 2019 році обійдеться Україні в 56,4 млрд грн, а внутрішнього - в 88,7 млрд грн. Із загальної суми в іноземній валюті доведеться виплатити приблизно 9 млрд дол. Вже в січні на обслуговування й погашення держборгу було витрачено близько мільярда доларів. Але найсуттєвіші виплати передбачено навесні й восени. Борги віддаватимемо в тому числі за євробондами, які було випущено в результаті реструктуризації імені Яресько в 2015 році. Заслужений економіст України Олексій Плотніков зазначив, що для нашої країни проблема зовнішньої та внутрішньої заборгованості є болючою. «Адже після 2014 року боргові зобов'язання лише нарощуються, і віддавати їх, не набираючи нових, не виходить. Враховуючи те, що цього року Україні потрібно буде віддати ще 4,4 млрд дол. зовнішніх боргів, у держбюджеті бракує коштів на таке погашення», - повідомив він. Економічний експерт Віктор Скаршевський констатував, що наразі в Міністерства фінансів є проблеми із ліквідністю: найближчим часом потрібно виплатити певну суму, а ось грошей на валютному рахунку Мінфіну в Держказначействі на це не вистачає. «На жаль, Кабмін не дає офіційних показників щодо залишків на валютному рахунку. Але відштовхуючись від того, що на початку року на них було 1,4 млрд дол., і виходячи з даних, скільки коштів було залучено і скільки сплачено за борговими зобов'язаннями, можна зробити висновок, що на валютному рахунку уряду в Держказначействі станом на 1 квітня є 700-800 млн дол. До речі, сплатити в квітні-травні потрібно 1,5 млрд дол. Але дефолту не буде. Бо найближчими тижнями ми почуємо інформацію від Мінфіну про те, що Україна вийшла на зовнішні ринки запозичень й розмістила євробондів на суму 1-2 млрд дол.», - пояснив він. Віктор Скаршевський зазначив, що в цьому випадку наша країна або запозичить гроші по-чистому під надвисокі 10% річних, або у разі чергових гарантій від Світового банку - під 6-7%. У вересні, коли потрібно буде виплатити ще 1,6 млрд дол., уряд знову вийде на ринок запозичень. «До речі, в держбюджеті-2019 прописано, що впродовж року Україна запозичить близько 3,5 млрд дол. Мільярд вже запозичили, залишилося 2,5. А внутрішній борг може бути спокійно рефінансовано, на жаль, під 19-20% річних. Це означає, що з кишень платників податків витягнуть ще більше грошей на виплату зависоких відсотків», - заявив експерт. Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко також не має сумнівів щодо виходу Мінфіну на зовнішні ринки запозичення капіталів, але наголошує, що таке запозичення вкрай дорого обходиться. «З кожного мільярда доларів доведеться віддавати щорічно 100 млн тільки на обслуговування такого кредиту», - додав він. Своєю чергою економіст Ігор Гарбарук нагадав, що із загального числа боргових зобов'язань, які відображені у держбюджеті, близько 1,8 млрд дол. маємо виплатити МВФ. І хоч у грудні минулого року Україна отримала транш на суму 1,4 млрд дол., наразі всі міжнародні кредитори взяли паузу. Тому, найімовірніше, отримати наступні транші весною та восени по 1,3 млрд дол. Україні буде доволі складно. Перш за все через невиконання структурних «маяків» і, безперечно, політичну невизначеність. «Проте у разі зміни влади на чолі із президентом, кредитори, які завжди більш лояльні до нової команди, можуть надати певний часовий лаг на виконання тих чи інших зобов'язань. І тут багато чого залежатиме від професійності нової влади», - пояснив він, додавши, що Україна після виборів має вийти на якісні переговори з міжнародними кредиторами щодо розстрочки з виплати боргових зобов'язань. Адже для економіки, яка наразі не має передумов для зростання, такий тягар буде непосильним. Олег Устенко своєю чергою припустив, що співробітництво України із міжнародними фінансовими інституціями продовжиться після виборів, незалежно від того, хто стане новим президентом. А ось параметри програми можуть бути змінені. Віктор Скаршевський також прогнозує, що програма співробітництва із МВФ буде переглянута чи навіть прийнята нова. «Під кожного нового президента дають нову програму, і перший транш отримується практично без жодних зобов'язань», - додав він. Експерти нагадали, що до парламентських виборів і формування нової коаліції, яка обере прем'єра та склад Кабміну, відповідальність за фінансову стабільність країни покладається на діючий уряд. Тому розрахунки за боргами проходитимуть за планом, що свідчить про неможливість дефолту. До речі, за словами Віктора Скаршевського, попри будь-який результат другого туру президентських, а згодом і парламентських виборів, економічної катастрофи не буде. За 27 років незалежності, протягом яких Україна мала п'ятьох президентів і вісім скликань Верховної Ради, розвиток української економіки майже на 100% залежав лише від одного фактору: світових цін на сировину. Адже ми досі бідна аграрна країна, і чи відбудеться переорієнтування економіки, поки що невідомо. Аріна МАРТОВА Вечірні Вісті .