Альона Шкрум: Європейські вододіли – як голосують країни ЄС? - «Политика»

Я вже писала, що після 18 місяців роботи в найстарішій міжпарламентській організації - Міжпарламентському Союзі, нам вдалося ухвалити першу за 130 років організації украінську Резолюцію: «Про неприпустимість використання найманців та бойовиків для підривання миру, територіальної цілісності країн та порушень прав людини». Тут і хочу зупинитися, бо це важливо для нашого розуміння ЄС та європейської політики. Текст Резолюції напрацьовувався рік з українськими дипломатами, експертами-правниками і міжнародниками, потім правився в швейцарському секретаріаті МПС, правився міжнародними визнаними експертами у темі найманців, потім покращувався/погіршувався правками 25 різних країн світу. - Загальний текст - вийшов збалансований, говорить про неприпустимість використання найманців, бойовиків та приватних військових корпорації для дестабілізації конституційного ладу країн та порушень загальних прав людини. - Звертається до парламентів з вимогою зупиняти тренування найманці і бойовиків, і здійснювати заходи для притягнення до відповідальності бойовиків, які порушили міжнародне право та права людини. - Наголошує на неприпустимості порушень прав жінок та дітей найманцями і бойовиками та країнами, які їх використовують. Попередній текст підтримали всі країни, окрім РФ. Лише РФ надавала застереження та зауваження. Попередньо всі країни нашої європейської групи текст також підтримали і публічно обіцяли голосувати За. У допомозі стали і рік роботи, і наші особистісні відносини з багатьма країнами, і професіоналізм доповідача Резолюції Борис Тарасюк та його співдоповідача депутата Йорданії, і особиста присутність та робота голови делегації Спікера Андрій Парубій. Вперше якісь проблеми виникли на етапі розгляду поправок - Швеція підготувала поправки, які повністю вихолощують текст і банально прибирають понад 10 параграфів з Резолюції, тобто ріжуть її більше ніж на половину. Підписала Швеція ці свої поправки у Норвегії, Фінляндії і Німеччини. На прохання пояснити правки - ми відповіді не отримали. Резолюцію відстоювали голосами країн Близького Сходу та Африки, де тема найманства надболюча. У фіналі на голосуванні на комітеті ПРОТИ голосували 11 країн (з близько 50 присутніх), такі як: Росія (тут все ясно); Білорусь; Іран (який завжди голосує, як РФ); Франція (яка дуже часто голосує, як РФ), Арменія (яка підтримує РФ); і, на наше велике здивування, такі наші союзники та друзі, як: Німеччина; Швеція; Румунія; і Латвія. Країни часто висловлюють застереження по конкретному параграфу Резолюції, але робити застереження до всієї Резолюції, яку висунули члени твоєї групи і голосувати «проти» - це дуже і дуже дивна практика в МПС. Особливо, коли обіцяв голосувати «за». У дискусіях ми так і не отримали пояснень від Швеції чи Німеччині, які параграфи їх не задовільняють, і що саме у Резолюції їх так турбує. Чому вони не зробили застереження по конкретних пунктах, а натомість голосували проти усього тексту, де у більшості йдеться про захист прав людини. Складалося враження, що депутати не мають фахових відповідей на ці питання. І болюче усвідомлювати цю нову реальність Європи. Нашими найбільшими союзниками по Резолюції, які допомогами та згладжувати гострі кути і намагалися знайти компроміс, стали: Швейцарія - її депутатам найбільше дякуємо; Ірландія; Азербайджан; Йорданія та багато з країн близького сходу, Іспанія; Таїланд; та інколи Великобританія. Отака європейська політика, коли наші союзники у голосуванні за важливу для нас під час війни з Росією і для світу Резолюцію опиняються у кампанії РФ, Білорусі та Ірану. .А водночас у ПАРЄ Німеччина та Франція намагалися зняти санкції і повернути у ПАРЄ Росію. Є над чим замислитися. Альона Шкрум, народний депутат від «Батьківщини», Facebook .