Сценарії битви за Ідліб - «Политика»

З точки зору військової географії битва за Ідліб не буде широкомасштабною. У регіоні розташована велика кількість добре підготовлених бійців, середнє і важке озброєння і військова опозиція. Численні зіткнення, в тому числі бої, що тривають у північній частині Хами, показали, що сили сирійського режиму не використали свій контроль над містами і населеними пунктами. Вони покладалися на інтенсивність повітряних бомбардувань, які змусили опозицію відступити. Битва за Ідліб не перетвориться на широкомасштабну війну з політичних, а не з військових причин. Час і обстановка на сирійській сцені не дозволяють Москві і Анкарі розірвати відносини. Вони потрібні один одному, але, схоже, Росії Туреччина потрібна більше, ніж Туреччині Росія, оскільки турецька сторона на півночі Сирії виступає в ролі маестро. Це пояснює турецьке мовчання в перші дні битви за Ідліб і засвідчує, що у Туреччини є розуміння меж і цілей битви. Однак Анкара порушила мовчання і почала проявляти політичну активність стосовно Москви. Можна припустити, що вона почувається не в своїй тарілці через масштабні бомбардування з одного боку і холодне ставлення Росії до вимог Туреччини з іншого. Росія і Туреччина оголосили про створення спільної робочої групи щодо ситуації в сирійській провінції Ідліб. Експерти вважають, що росіяни намагаються тягнути час, щоб зміцнити досягнення на місцях під час другого етапу битви за Ідліб. Йдеться про контроль над містами Мурек, Ель-Латамна і Кафр-Зайта на півночі провінції Хама і стратегічним містом Кобане на північному сході Латакії. Також вони прагнуть заволодіти містом Джиср-аш-Шугур. Місто Кобане - стратегічні ворота в Джиср-аш-Шугур на захід від Ідліба. А такі міста, як Мурек, Ель-Латамна і Кафр-Зайта, - стратегічний шлях до міста Хан-Шейхун на південь від Ідліба. Занепокоєння Туреччини проявляється в посиленні риторики і наданні сучасної зброї деяким опозиційним угрупованням, щоб перешкодити сирійському режиму досягти стратегічних позицій, які є прямою загрозою як для опозиційних угруповань, так і для турецької присутності. У зв'язку з цим існує три можливих сценарії битви за Ідліб. По-перше, Росія і Туреччина досягли взаєморозуміння лише за кілька днів. Бойові дії були зупинені в обмін на збереження позицій сирійського режиму в містах, які він раніше контролював. Однак подібний сценарій навряд чи буде реалізований, оскільки сирійський режим не вдовольниться лише цими районами і дасть «зелене світло» довгоочікуваній битві. По-друге, бойові дії продовжують охоплювати північ провінції Хама, особливо міста Мурек, Ель-Латамна і Кафр-Зайта. Місто Мурек найбільш важливе, тому що вважається важкодоступною «цитаделлю» опозиції. В останні роки сирійський режим неодноразово намагався прорватися в місто, але зазнавав невдачі. Успіх вимагає тривалого часу через присутність таких терористичних угруповань, як Хайат Тахрір аш-Шам (наступниця «Джебхат ан-Нусри». - Прим. ред.), Джейш ан-Наср і Джейш аль-Ізза. По-третє, контроль над північчю Хами, північним заходом Латакії і Ідлібом необхідний із декількох причин: - Джиср-аш-Шугур. Сили сирійського режиму зможуть заволодіти містом, тільки якщо потраплять у місто Кобане на північному сході провінції Латакія або візьмуть під контроль Джебель Шашхабо, розташований на півночі провінції Хама. - Хан-Шейхун. Урядові сили зможуть завоювати місто на півдні провінції Ідліб, якщо візьмуть під контроль Мурек, Ель-Латамну і Кафр-Зайту або Кафр-Набуду. Звідти вони зможуть перебратися в Аль-Хбіт у провінції Ідліб, а потім вже в Хан-Шейхун. Поки що неясно, наскільки успішним був би цей сценарій, тим більше що міста Джиср-аш-Шугур і Хан-Шейхун розташовані в межах «буферної зони», узгодженої на саміті в Сочі. І якщо сили сирійського режиму дійдуть до «буферної зони», то Ідліб опиниться перед лицем нової реальності. Звичайно, Туреччина не залишиться осторонь, оскільки хоче отримати контроль над Телль-Ріфатом і його околицями. Існує ще й четвертий сценарій. Він полягає у відновленні контролю сирійського режиму над містом Серакіб, через яке проходять дві міжнародні траси: Алеппо - Хама і Алеппо - Латакія. Слід зазначити, що реалізація подібного сценарію досить сумнівна. Сирійський режим не зможе відкрити міжнародні траси, оскільки присутність урядових сил у цій зоні стане порушенням умов Сочинської угоди. Поки зарано говорити про реалізацію будь-якого з цих сценаріїв, тим більше що ходять чутки про секретні домовленості між Анкарою і Москвою. Хусейн АБД АЛЬ-АЗІЗ Al Araby Al Jadeed , Велика Британія .