«Потрійний кордон»: не в доларах щастя - «Общество»

...Серед країн, з якими межує Болівія, - Парагвай, Аргентина та Бразилія, і саме прикордонна зона із цими трьома державами вважається раєм для організованої злочинності та наркоторговців. Багато років загони спецпризначення намагалися зачистити регіон, втім безуспішно.

Одного разу оперативник Сантьяго Гарсія (Оскар Айзек) від інформатора дізнається, де переховує свої скарби найкрутіший наркобарон країни. Тож головний герой привозить до Болівії чотирьох своїх друзів-відставників, аби розробити спецоперацію і пограбувати злочинця. Том Девіс (Бен Аффлек), Вільям Міллер (Чарлі Ханнем), Бен Міллер (Гаррет Хедлунд ) та Франциско Моралес (Педро Паскаль) разом із Сантьяго беруться до діла. Пограбування їм вдається на диво легко, і вони знаходять набагато більше грошей, аніж розраховували. Тож вони швиденько усе пакують, тікають та вантажать готівку в гелікоптер.

От тільки друзі у стані ейфорії не завважили, що літальний апарат надто перевантажений і не зможе набрати потрібну висоту... А це дуже небезпечно, враховуючи те, що головним героям треба перелетіти гори! Тож треба буде обирати між жадібністю та життям...

Та й це ще не все. Виявиться, що вибратися із цієї пастки дуже непросто. Вже не кажучи про те, щоб забрати із собою мільйони доларів. Тепер найголовніше - вижити!

Цей фільм був би взірцевим бойовиком, якби не кілька але. Маємо три суперзірки у фільмі - Бен Аффлек, Оскар Айзек та Чарлі Ханнем... Однак цього замало. Для того, щоб дотягнутися, для прикладу, до «Нестримних» Сільвестра Сталлоне, де розповідають про нестаріючих мачо, потрібно було задіяти якомога більше відомих облич.

До речі, творці «Потрійного кордону» від початку саме й хотіли вразити глядачів акторським складом. Так, ще дев'ять років тому, коли тільки-но запускали проект, на головні ролі в картині претендували Том Хенкс та Джонні Депп, та вони з різних причин відмовилися від роботи. В 2017-му зніматися запрошували Ченнінга Тейтума, Тома Харді та Марка Волберга. Та й тут не склалося - на жаль, бо ж останні троє м'язистих хлопців дуже гарно вписалися би в компанію, тож їх точно треба було наполегливо вмовляти. Але...

Окрім того, не варто було експериментувати, а обрати іменитого, досвідченого й сильного режисера. «Потрійний кордон» - не просто бойовик, це насправді дуже міцна й непередбачувана драма. А постановнику Джей Сі Чедору просто не вистачило майстерності, щоб правильно розставити акценти. Недопрацював і сценарист Марк Боал: він не зміг розкрити повною мірою характери головних героїв. Є питання і до оператора Романа Васьянова. Зйомки картини проходили на Гавайях та в Колумбії, тож можете собі уявити, який простір для творчого польоту мав оператор. Натомість картинка вийшла досить посередньою.

Але попри це фільм виявився все одно цікавим. Хоча перша частина й трохи затягнута, та хвилин через двадцять дія закручується так, що аж до фінальних титрів не можна відірватися.

Порадували й виконавці головних ролей. Бена Аффлека взагалі не впізнати: здається, що в його кар'єрі ще не було таких суперечливих і складних персонажів. Чарлі Ханнема трохи відтіснили на другий план, але все одно він у цьому фільмі наче ковток свіжого повітря. Та головною зіркою «Потрійного кордону» став Оскар Айзек. Його персонаж чи не єдиний, хто по-справжньому розкрився у фільмі.

Ще один аспект. Зазвичай фільми про пограбування скроєні за одним лекалом. У них все поділяється на стадії: розробка плану, саме пограбування, потім погоня і, нарешті, щасливе життя із викраденими скарбами (гроші, діаманти, картини - будь-що). У цій стрічці все інакше: головний акцент у сценарії був зроблений якраз на подіях після пограбування. Не все так просто і казково буває, як у більшості пригодницьких муві! Тут важливі саме стосунки між друзями. У нас на очах розігрується справжня трагедія, через призму якої головні герої й глядачі мають зробити певні висновки. Та це моралізаторство не напружує: навпаки, примушує серйозно задуматися кожного про своє... А найголовніше - про те, що саме гроші є найсильнішим наркотиком у світі...

Євгенія ПРОРИВАЙ

"Вечірні Вісті"

...

Платформа Netflix , яка раніше спеціалізувалася на серіалах, нині усе частіше презентує й повнометражні фільми. На жаль, усі вони як один зняті надзвичайно погано й без смаку. І навіть не говоріть про те, скільки суперстарів знімалося в них. І не згадуйте нашумілу «Рому». Однак чи не вперше стримінговий сервіс випустив більш-менш пристойне кіно під назвою «Потрійний кордон». .Серед країн, з якими межує Болівія, - Парагвай, Аргентина та Бразилія, і саме прикордонна зона із цими трьома державами вважається раєм для організованої злочинності та наркоторговців. Багато років загони спецпризначення намагалися зачистити регіон, втім безуспішно. Одного разу оперативник Сантьяго Гарсія (Оскар Айзек) від інформатора дізнається, де переховує свої скарби найкрутіший наркобарон країни. Тож головний герой привозить до Болівії чотирьох своїх друзів-відставників, аби розробити спецоперацію і пограбувати злочинця. Том Девіс (Бен Аффлек), Вільям Міллер (Чарлі Ханнем), Бен Міллер (Гаррет Хедлунд ) та Франциско Моралес (Педро Паскаль) разом із Сантьяго беруться до діла. Пограбування їм вдається на диво легко, і вони знаходять набагато більше грошей, аніж розраховували. Тож вони швиденько усе пакують, тікають та вантажать готівку в гелікоптер. От тільки друзі у стані ейфорії не завважили, що літальний апарат надто перевантажений і не зможе набрати потрібну висоту. А це дуже небезпечно, враховуючи те, що головним героям треба перелетіти гори! Тож треба буде обирати між жадібністю та життям. Та й це ще не все. Виявиться, що вибратися із цієї пастки дуже непросто. Вже не кажучи про те, щоб забрати із собою мільйони доларів. Тепер найголовніше - вижити! Цей фільм був би взірцевим бойовиком, якби не кілька але. Маємо три суперзірки у фільмі - Бен Аффлек, Оскар Айзек та Чарлі Ханнем. Однак цього замало. Для того, щоб дотягнутися, для прикладу, до «Нестримних» Сільвестра Сталлоне, де розповідають про нестаріючих мачо, потрібно було задіяти якомога більше відомих облич. До речі, творці «Потрійного кордону» від початку саме й хотіли вразити глядачів акторським складом. Так, ще дев'ять років тому, коли тільки-но запускали проект, на головні ролі в картині претендували Том Хенкс та Джонні Депп, та вони з різних причин відмовилися від роботи. В 2017-му зніматися запрошували Ченнінга Тейтума, Тома Харді та Марка Волберга. Та й тут не склалося - на жаль, бо ж останні троє м'язистих хлопців дуже гарно вписалися би в компанію, тож їх точно треба було наполегливо вмовляти. Але. Окрім того, не варто було експериментувати, а обрати іменитого, досвідченого й сильного режисера. «Потрійний кордон» - не просто бойовик, це насправді дуже міцна й непередбачувана драма. А постановнику Джей Сі Чедору просто не вистачило майстерності, щоб правильно розставити акценти. Недопрацював і сценарист Марк Боал: він не зміг розкрити повною мірою характери головних героїв. Є питання і до оператора Романа Васьянова. Зйомки картини проходили на Гавайях та в Колумбії, тож можете собі уявити, який простір для творчого польоту мав оператор. Натомість картинка вийшла досить посередньою. Але попри це фільм виявився все одно цікавим. Хоча перша частина й трохи затягнута, та хвилин через двадцять дія закручується так, що аж до фінальних титрів не можна відірватися. Порадували й виконавці головних ролей. Бена Аффлека взагалі не впізнати: здається, що в його кар'єрі ще не було таких суперечливих і складних персонажів. Чарлі Ханнема трохи відтіснили на другий план, але все одно він у цьому фільмі наче ковток свіжого повітря. Та головною зіркою «Потрійного кордону» став Оскар Айзек. Його персонаж чи не єдиний, хто по-справжньому розкрився у фільмі. Ще один аспект. Зазвичай фільми про пограбування скроєні за одним лекалом. У них все поділяється на стадії: розробка плану, саме пограбування, потім погоня і, нарешті, щасливе життя із викраденими скарбами (гроші, діаманти, картини - будь-що). У цій стрічці все інакше: головний акцент у сценарії був зроблений якраз на подіях після пограбування. Не все так просто і казково буває, як у більшості пригодницьких муві! Тут важливі саме стосунки між друзями. У нас на очах розігрується справжня трагедія, через призму якої головні герої й глядачі мають зробити певні висновки. Та це моралізаторство не напружує: навпаки, примушує серйозно задуматися кожного про своє. А найголовніше - про те, що саме гроші є найсильнішим наркотиком у світі. Євгенія ПРОРИВАЙ "Вечірні Вісті" .