Мінімум нижчий за мінімум - «Общество»

Українське законодавство передбачає, що мінімальна пенсія не повинна бути нижчою за прожитковий мінімум. Але в нашій чарівній країні таких прожиткових мінімумів, виявляється, декілька. Перший - встановлений законом про державний бюджет. Станом на 1 липня його підвищили на 67 грн і тепер він складає 1564 грн. За підрахунками Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах червня 2019 року для осіб, які втратили працездатність, - 3181 гривня. А реальний прожитковий мінімум буде ще вдвічі вищим, ніж той, який обраховано соціальним відомством. На жаль, всі ці обчислення не роблять більш щасливими українських пенсіонерів, багатьом з яких у липні напередодні виборів підвищили пенсії аж на 67 гривень. Хоча навряд чи хтось зі стареньких заперечував би, щоб мінімальна пенсія була хоча б на рівні обрахованого Мінсоцполітики прожиткового рівня, який вдвічі більший за нинішню «мінімалку». Експерт з питань соціальної політики Андрій Павловський впевнений, що в державному бюджеті на 2019 рік уряд навмисне штучно заклав соціальні стандарти вдвічі нижчі, ніж фактичні показники. І це стосується не тільки пенсій, а всіх видів соціальної допомоги, які залежать від розміру прожиткового мінімуму. «Таке штучне заниження прожиткового мінімуму спрямоване на зменшення видатків держбюджету на соціальні витрати. Тим самим Гройсман порушує право на виживання, гідну старість, фахову медичну допомогу. І фактично ЄСПЛ, який прийняв рішення по справі Петриченко проти України, визнав, що соціальні стандарти та розміри пенсій, які закладалися українськими урядами розпочинаючи із Азарова, є порушенням фундаментальних прав людини на життя. Це - оцінка європейської спільноти нашому уряду і тим соціальним програмам, які вони втілювали. При цьому це не заважає Гройсману казати, що він - соціальний прем'єр», - констатував експерт у коментарі «ВВ», додавши, що тільки за часів урядування Юлії Тимошенко мінімальна пенсія наближалася до 80% фактичного прожиткового мінімуму, але кожен наступний прем'єр лише поглиблював різницю між мінімальною пенсією та прожитковим мінімумом. Він також нагадав, що Україна ще на початку 2000-х років ратифікувала Європейську соціальну хартію. За визначенням європейських фахівців, Україна виконує цю Конвенцію РЄ всього на 25%. І це найкращий показник соціально-економічної роботи влади. Своєю чергою економічний експерт Віктор Скаршевський нагадав, що у 2017-му після широко розрекламованого Гройсманом підвищення мінімальної зарплатні із 1600 до 3200 грн, уряд за допомогою закону про держбюджет відв'язав всі соцвиплати від МЗП й прив'язав до прожиткового мінімуму, який навіть не переглядається, а індексується на прогнозовану інфляцію, яка завжди нижча за фактичну за підсумками року. «Тому ми маємо мізерний прожитковий мінімум, який із 2013 року й донині був проіндексований всього на 60%, хоча ціни за той самий період зросли в 2,6 раза. Тобто уряд економить на найбідніших такою «індексацією», при цьому VIP-пенсіонери на кшталт суддів почуваються пречудово, адже їм пенсію нараховують та індексують за спеціальними законами», - пояснив він «ВВ». На переконання експерта, невідповідність розміру мінімальних пенсій реальному прожитковому мінімуму є порушенням Конституції, яка передбачає право на гідні умови життя. «Те, що наразі мінімальна пенсія вдвічі нижча навіть за обрахований Мінсоцполітики прожитковий мінімум, є наочною тому демонстрацією. Хоча за моїми підрахунками, наразі прожитковий мінімум складає 6-7 тисяч гривень», - додав Віктор Скаршевський. Експерти переконані, що без оздоровлення економіки й зміни сировинної моделі на інноваційну підвищувати соцстандарти вкрай важко. За словами Віктора Скаршевського, враховуючи те, що наразі один працюючий утримує одного пенсіонера, середня пенсія має складати всього 1860 грн. Адже в Пенсійний фонд йде близько 19% нарахувань на зарплату. А за даними ПФУ, середня зарплатня, на яку нараховується ЄСВ, складає 9800 грн. Ось і маємо результат і реальну суму, яку може забезпечити українська економіка. Звичайно, діру Фонду покривають із держбюджету. Але маємо саме такий результат і пенсії, які було б чесніше назвати соціальною допомогою. Тому за існуючих умов варто хоча б провести аудит Пенсійного фонду України, який зобов'язувалися здійснити уряд, ПФУ та Мінсоцполітики до 3 березня 2018 року згідно із законом про так звану пенсійну реформу. «Як свідчить практика Греції та Грузії, після аудиту Пенсійного фонду та тотальної верифікації виявлялося, що 20-30% з Фонду витрачалися не туди. Наприклад, у Греції одна людина отримувала сім пенсій! Це рекорд, деякі отримували дві-три пенсії. А в Грузії були розповсюджені «мертві душі». До речі, єдиного реєстру отримувачів соціальних виплат так і не створили, хоч брали зобов'язання декілька років тому перед МВФ. В Україні цього року видатки ПФУ складають 480 млрд грн, а аудит так і не проводять. Мабуть, є що приховувати?» - підкреслив експерт. На переконання Андрія Павловського, навіть за нинішніх економічних умов є можливість нараховувати пенсії, які б дорівнювали фактичному прожитковому мінімуму. Для цього варто нарешті ухвалити розроблений «Батьківщиною» законопроект про деофшоризацію, а також реанімувати впроваджену Юлією Тимошенко за часів її прем'єрства програму «Контрабанді - СТОП». Це б дозволило залучити до держбюджету десятки мільярдів гривень. Катерина МІЦКЕВИЧ Вечірні Вісті .