Насамперед необхідно, щоб запрацювали вже діючі закони, - Віталій Махінько - «Автоновости»

Законопроект №10153 є мертвонародженим. І люди, які його готували, практично не стикалися з проблемами трудових мігрантів і не зовсім їх розуміють. Про це у коментарі...

Законопроект №10153 є мертвонародженим. І люди, які його готували, практично не стикалися з проблемами трудових мігрантів і не зовсім їх розуміють.

Про це у коментарі "ВВ" повідомив голова профспілки українських трудових мігрантів «Трудова солідарність» Віталій Махінько.

У документі прописано, що Фонд добробуту наповнюватиметься за рахунок самостійних внесків заробітчан та посередників, які працевлаштовують українців. Ця норма повністю зажене ринок працевлаштування за кордоном у тінь. Він і зараз працює переважно в «сірій» зоні, якщо ж закон набере чинності, в Україні не залишиться легальних кадрових агенцій. Адже ніхто з них не захоче сплачувати внески за людей.

Досить дивними в законопроекті видаються пункти щодо захисту соціальних прав. Якщо українець працює за кордоном легально, згідно з законодавством країни перебування він і так має соціальні гарантії. Норма щодо страхування заробітчанина взагалі абсурдна, адже фактично людині доведеться платити за це тричі. Перший раз - коли українець купує страховий медичний поліс, отримуючи робочу візу. Вдруге - вже в країні перебування, сплачуючи відповідні податки, з яких йдуть відрахування на соціальне страхування, в тому числі й медичне. Втретє, за задумом законотворців, людина ще має сплатити внесок до їх Фонду.

Із захистом прав українців за кордоном все дуже сумно. Адже навіть в Україні робітнику їх майже неможливо відстоювати. А тут парламентарі зазіхають на захист прав наших співвітчизників за кордоном! Насправді єдине, що може зробити трудовий мігрант - найняти в країні перебування досвідченого юриста, послуги якого не окуплять стягнені з роботодавця судом гроші. Якщо ж заробітчанин працював у країні нелегально, в правовому полі його захист стає абсолютно безперспективним. Бо така людина підпадає під дію місцевого закону й підлягає депортації як порушник закону.

Безперечно, проблему трудових мігрантів потрібно намагатися вирішити, але не в такий спосіб і не з метою нагріти на них руки. Насамперед необхідно, щоб запрацювали вже діючі закони. Потрібно, щоб консульства захищали українців, щоб державні структури, які займаються ліцензуванням кадрових агенцій, ретельно стежили за належним виконанням ними умов. Адже на сьогодні в країні 99% кадрових агенцій порушують умови ліцензування з працевлаштування за кордоном. Мабуть, при МЗС доречно було би ввести окрему посаду на рівні замміністра з питань трудових мігрантів, який би опікувався тільки ними.

Вечірні Вісті

...

Законопроект №10153 є мертвонародженим. І люди, які його готували, практично не стикалися з проблемами трудових мігрантів і не зовсім їх розуміють. Про це у коментарі "ВВ" повідомив голова профспілки українських трудових мігрантів «Трудова солідарність» Віталій Махінько. У документі прописано, що Фонд добробуту наповнюватиметься за рахунок самостійних внесків заробітчан та посередників, які працевлаштовують українців. Ця норма повністю зажене ринок працевлаштування за кордоном у тінь. Він і зараз працює переважно в «сірій» зоні, якщо ж закон набере чинності, в Україні не залишиться легальних кадрових агенцій. Адже ніхто з них не захоче сплачувати внески за людей. Досить дивними в законопроекті видаються пункти щодо захисту соціальних прав. Якщо українець працює за кордоном легально, згідно з законодавством країни перебування він і так має соціальні гарантії. Норма щодо страхування заробітчанина взагалі абсурдна, адже фактично людині доведеться платити за це тричі. Перший раз - коли українець купує страховий медичний поліс, отримуючи робочу візу. Вдруге - вже в країні перебування, сплачуючи відповідні податки, з яких йдуть відрахування на соціальне страхування, в тому числі й медичне. Втретє, за задумом законотворців, людина ще має сплатити внесок до їх Фонду. Із захистом прав українців за кордоном все дуже сумно. Адже навіть в Україні робітнику їх майже неможливо відстоювати. А тут парламентарі зазіхають на захист прав наших співвітчизників за кордоном! Насправді єдине, що може зробити трудовий мігрант - найняти в країні перебування досвідченого юриста, послуги якого не окуплять стягнені з роботодавця судом гроші. Якщо ж заробітчанин працював у країні нелегально, в правовому полі його захист стає абсолютно безперспективним. Бо така людина підпадає під дію місцевого закону й підлягає депортації як порушник закону. Безперечно, проблему трудових мігрантів потрібно намагатися вирішити, але не в такий спосіб і не з метою нагріти на них руки. Насамперед необхідно, щоб запрацювали вже діючі закони. Потрібно, щоб консульства захищали українців, щоб державні структури, які займаються ліцензуванням кадрових агенцій, ретельно стежили за належним виконанням ними умов. Адже на сьогодні в країні 99% кадрових агенцій порушують умови ліцензування з працевлаштування за кордоном. Мабуть, при МЗС доречно було би ввести окрему посаду на рівні замміністра з питань трудових мігрантів, який би опікувався тільки ними. Вечірні Вісті .