Штрафбат... для суддів - «Экономика»

Найчисельніша когорта - безхребетні судді, для яких джерелом права є не Закон, а політична воля.

Зустрічалися й такі, хто місяцями в судових процесах знущався над родинами загиблих, пораненими солдатами і вимушеними переселенцями.

Окремі бастіони "правосуддя", такі як Оболонський суд Києва, довелося разом з подружжям-вимушеними переселенцями з окупованого Донбасу Юрієм і Ларисою Хандригами штурмувати шість разів після п'яти апеляцій.

Вісім місяців в нашої команди, разом з родиною загиблого Героя України старшого групи спецпідрозділу "Альфа" полковника Олександра Анищенка, пішло на боротьбу з суддею Зарічного районного суду Сум Ніною Прокудіною.

Але навіть на цьому тлі рішення судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Юлії Горбачової змусило здригнутися і зціпити зуби.

Суддя Горбачова на шостий рік війни, 16 квітня 2019 року, відмовила вдові і семирічній доньці командира ІЛ-76, який згорів у небі над Луганськом разом з 8 членами екіпажу і 40 десантниками 25-ї повітряно-десантної бригади, у встановленні юридичного факту загибелі їхнього чоловіка і батька - гвардії підполковника Олександра Белого - внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Приймаючи рішення про відмову, суддя Горбачова знала про те, що за минулі чотири роки сотні суддів у всіх регіонах країни винесли в інтересах постраждалих від російської агресії близько тисячі таких рішень, ініційованих "Силою права". Вона знала, що Верховний суд України, підтримавши правову позицію нашої команди, виніс вже десять подібних рішень.

Знала вона і про те, що судами Дніпропетровської та Запорізької областей винесено вже сім позитивних рішень в інтересах родин екіпажу і десантників борту 76777, в тому числі п'ять - колегами Горбачової по Мелітопольському суду.

І все одно суддя Юлія Горбачова кинула виклик кожному, хто захищав і захищає нашу країну від російської агресії, всьому українському суспільству, для якого незалежність України не порожній звук.

Чесно кажучи, перше, що спало на думку, коли прочитав це рішення, - в армії потрібно створити штрафбат для таких суддів. Тільки тоді вони на своїй шкурі відчують, що таке війна. Якщо не втечуть на ту сторону.

Ну а наша команда разом з Тетяною Чімірковою, вдовою Олександра Белого, піде вперед. Разом з усіма родинами загиблих в цій трагедії ми змусимо путінську Росію відповідати за злочини.

Андрій Сенченко, голова правозахисного руху "Сила права"

Обозреватель

...

За чотири з лишком роки війни на юридичному фронті команда руху "Сила права" надивилася всілякого. По всій країні - на сході і заході, півночі та півдні - розкривалися сепаратистські "консерви" в мантіях, які вперто не бажали визнавати факт російської агресії проти України, а то і просто чекали на прихід "своїх". Найчисельніша когорта - безхребетні судді, для яких джерелом права є не Закон, а політична воля. Зустрічалися й такі, хто місяцями в судових процесах знущався над родинами загиблих, пораненими солдатами і вимушеними переселенцями. Окремі бастіони "правосуддя", такі як Оболонський суд Києва, довелося разом з подружжям-вимушеними переселенцями з окупованого Донбасу Юрієм і Ларисою Хандригами штурмувати шість разів після п'яти апеляцій. Окремі бастіони "правосуддя", такі як Оболонський суд Києва, довелося разом з подружжям-вимушеними переселенцями з окупованого Донбасу Юрієм і Ларисою Хандригами штурмувати шість разів після п'яти апеляцій. Вісім місяців в нашої команди, разом з родиною загиблого Героя України старшого групи спецпідрозділу "Альфа" полковника Олександра Анищенка, пішло на боротьбу з суддею Зарічного районного суду Сум Ніною Прокудіною. Але навіть на цьому тлі рішення судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Юлії Горбачової змусило здригнутися і зціпити зуби. Суддя Горбачова на шостий рік війни, 16 квітня 2019 року, відмовила вдові і семирічній доньці командира ІЛ-76, який згорів у небі над Луганськом разом з 8 членами екіпажу і 40 десантниками 25-ї повітряно-десантної бригади, у встановленні юридичного факту загибелі їхнього чоловіка і батька - гвардії підполковника Олександра Белого - внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Приймаючи рішення про відмову, суддя Горбачова знала про те, що за минулі чотири роки сотні суддів у всіх регіонах країни винесли в інтересах постраждалих від російської агресії близько тисячі таких рішень, ініційованих "Силою права". Вона знала, що Верховний суд України, підтримавши правову позицію нашої команди, виніс вже десять подібних рішень. Знала вона і про те, що судами Дніпропетровської та Запорізької областей винесено вже сім позитивних рішень в інтересах родин екіпажу і десантників борту 76777, в тому числі п'ять - колегами Горбачової по Мелітопольському суду. І все одно суддя Юлія Горбачова кинула виклик кожному, хто захищав і захищає нашу країну від російської агресії, всьому українському суспільству, для якого незалежність України не порожній звук. Чесно кажучи, перше, що спало на думку, коли прочитав це рішення, - в армії потрібно створити штрафбат для таких суддів. Тільки тоді вони на своїй шкурі відчують, що таке війна. Якщо не втечуть на ту сторону. Ну а наша команда разом з Тетяною Чімірковою, вдовою Олександра Белого, піде вперед. Разом з усіма родинами загиблих в цій трагедії ми змусимо путінську Росію відповідати за злочини. Андрій Сенченко, голова правозахисного руху "Сила права" Обозреватель .