Володимир Фесенко: Зеленському подобаються бліцкриги - «Происшествия»

«Для початку він продемонстрував це на прикладі ініціативи щодо проведення дострокових парламентських виборів. Так само він працює з парламентом, і, судячи з усього, працюватиме з урядом. Зокрема, про це свідчать ті дедлайни, які він поставив новому Кабміну. Та через шалений темп, звісно, може страждати якість. Тут справді є ризики.

Що стосується конкретно запропонованих змін до Конституції... Вперше ідею скорочення депутатського корпусу до 300 парламентарів у 2000 році запропонував президент Леонід Кучма. Ідея ця популярна. А Зеленський любить реалізовувати на практиці популярні ідеї. 300 - компромісна цифра. Та насправді немає принципової різниці 300 чи 250... Адже мова йде про перехід до пропорціональної виборчої системи... А от 200 парламентарів вже замало.

Чому пропонується перехід до пропорційної системи виборів, але в той же час не уточнюється, яка саме модель буде діяти? Дехто бачить у цьому підступ. Мовляв, а чи будуть відкриті списки? Та яка різниця? Насправді прописувати деталі в тексті Конституції було б помилкою. Річ у тім, що існує близько ста моделей пропорційної виборчої системи та декілька десятків моделей відкритих партійних списків.

Ще один дискусійний законопроект стосується змін до Основного Закону, згідно з якими президент зможе призначати глав НАБУ та ДБР. Нагадаю, що коли ці антикорупційно-правоохоронні органи були сформовані, багато хто вказував на те, що НАБУ та ДБР жодним чином не прописані в Конституції. Тож у принципі виникало питання щодо конституційності їхньої діяльності. І ще, нагадаю, що глав ДБР і НАБУ і так призначав президент Порошенко після проведення конкурсу. Та це знову-таки не було відображено в Основному Законі. Тобто нині Зеленський просто фіксує усі ці речі в тексті Конституції. Та цікаво інше: чи залишиться процедура проведення конкурсу? Ось що треба знову-таки конкретизувати. Також треба врегулювати питання звільнення глав НАБУ та ДБР. Бо якщо президент зможе це робити одноосібно, то ці правоохоронні органи фактично втратять свою незалежність.

Насправді є питання щодо концентрації влади в одних руках. Та сама влада може використовуватися для проведення швидких реформ, які б підтримувало суспільство. А можна нею зловживати. Але тут є історична аналогія: в першу свою каденцію президент Грузії Міхеїл Саакашвілі спрямовував владу на досягнення результату, працював на благо країни. Під час другої каденції діяв зовсім іншим чином. Тож це викликало невдоволення громадян, і він втратив владу. І це урок для Зеленського та його команди», - завершив політолог.

«Вечірні Вісті»

...

Чому нині відбувається все так швидко? Володимиру Зеленському подобаються бліцкриги. Це його стиль роботи. Він має бажання якомога швидше приймати рішення та отримувати результати. Про це в коментарі «ВВ» зазначив голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «Для початку він продемонстрував це на прикладі ініціативи щодо проведення дострокових парламентських виборів. Так само він працює з парламентом, і, судячи з усього, працюватиме з урядом. Зокрема, про це свідчать ті дедлайни, які він поставив новому Кабміну. Та через шалений темп, звісно, може страждати якість. Тут справді є ризики. Що стосується конкретно запропонованих змін до Конституції. Вперше ідею скорочення депутатського корпусу до 300 парламентарів у 2000 році запропонував президент Леонід Кучма. Ідея ця популярна. А Зеленський любить реалізовувати на практиці популярні ідеї. 300 - компромісна цифра. Та насправді немає принципової різниці 300 чи 250. Адже мова йде про перехід до пропорціональної виборчої системи. А от 200 парламентарів вже замало. Чому пропонується перехід до пропорційної системи виборів, але в той же час не уточнюється, яка саме модель буде діяти? Дехто бачить у цьому підступ. Мовляв, а чи будуть відкриті списки? Та яка різниця? Насправді прописувати деталі в тексті Конституції було б помилкою. Річ у тім, що існує близько ста моделей пропорційної виборчої системи та декілька десятків моделей відкритих партійних списків. Ще один дискусійний законопроект стосується змін до Основного Закону, згідно з якими президент зможе призначати глав НАБУ та ДБР. Нагадаю, що коли ці антикорупційно-правоохоронні органи були сформовані, багато хто вказував на те, що НАБУ та ДБР жодним чином не прописані в Конституції. Тож у принципі виникало питання щодо конституційності їхньої діяльності. І ще, нагадаю, що глав ДБР і НАБУ і так призначав президент Порошенко після проведення конкурсу. Та це знову-таки не було відображено в Основному Законі. Тобто нині Зеленський просто фіксує усі ці речі в тексті Конституції. Та цікаво інше: чи залишиться процедура проведення конкурсу? Ось що треба знову-таки конкретизувати. Також треба врегулювати питання звільнення глав НАБУ та ДБР. Бо якщо президент зможе це робити одноосібно, то ці правоохоронні органи фактично втратять свою незалежність. Насправді є питання щодо концентрації влади в одних руках. Та сама влада може використовуватися для проведення швидких реформ, які б підтримувало суспільство. А можна нею зловживати. Але тут є історична аналогія: в першу свою каденцію президент Грузії Міхеїл Саакашвілі спрямовував владу на досягнення результату, працював на благо країни. Під час другої каденції діяв зовсім іншим чином. Тож це викликало невдоволення громадян, і він втратив владу. І це урок для Зеленського та його команди», - завершив політолог. «Вечірні Вісті» .