Корупція з присмаком пороху - «Мир»

Те, що війна стає для деяких непоганим засобом збагачення, свідчать періодичні викриття корупційних схем в оборонній сфері. Розслідування журналістів «Наших грошей» щодо закупівель запчастин до військової техніки для оборонних підприємств, які завозилися контрабандою з РФ та продавалися «Укроборонпрому», викликало справжній вибух у суспільстві. Адже до цієї схеми причетне оточення президента - того самого, який у 2017-му пообіцяв рубати руки тим, хто буде красти в армії; того самого, чиє передвиборче гасло - «Армія, Мова, Віра». У схемі три ключові учасники. Перший - син заступника секретаря РНБО, а за сумісництвом бізнес-партнера Порошенка Олега Гладковського Ігор, який організовував на державному рівні за допомогою батька закупівлю саме цих деталей. Другий - екс-співробітник «Укроборонпрому» Віталій Жуков, який відповідав за оформлення документів. Третій - бізнесмен Андрій Рогоза (його і раніше підозрювали в корупційних оборудках), який відповідав за поставку через кордон контрабандних деталей та легалізацію схеми. Вони скуповували військові запчастини у російських контрабандистів, а також на складах української армії. Ціни на запчастини, які часто не відповідали будь-яким стандартам якості, накручувалися в рази. Цей «товар» за змовою з керівництвом «Укроборонпрому» продавали на оборонні заводи. Таким чином група нібито отримала від держконцерну щонайменше 250 млн грн. Щоб схема виглядала чесною, підприємства нібито проводили тендери на поставку деталей, але в них брали участь тільки підставні фірми. Однією з таких фірм-«прокладок», задіяних у схемі, була «Ленінська кузня» (з 2017-го «Кузня на Рибальському»), яка належала Порошенкові до 2018 року. Як стверджують журналісти, щоб відмити гроші, Гладковський-молодший і його партнери проводили їх через конвертаційні центри, за операцію віддавали певні відсотки. Причому готівкою в пакетах. Робота журналістів не залишилася непоміченою. І Олег Гладковський (який, до речі, пропонував взяти на поруки замміністра оборони Ігоря Павловського, якого звинуватили в корупційній схемі із паливно-мастильними матеріалами для армії. - Прим. авт.) попросив відсторонити його від виконання обов'язків на час розслідування. Син Гладковського подав до суду на журналістів. А «Укроборонпром» після корупційного скандалу назвав розслідування «маніпулятивним», однак також відсторонив декількох топ-чиновників оборонних підприємств, які фігурували в розслідуванні. Президент вустами свого вірного Цеголка підтримав ініціативу Олега Гладковського й доручив перевірити викладені журналістами матеріали, що й почали робити НАБУ, САП, ГПУ та СБУ. Рада також нарешті дала добро на створення ТСК. Соратники гаранта не залишилися осторонь й доносили до суспільства одні й ті самі меседжі. Мовляв, заради армії можна використовувати й контрабанду, і тільки в РФ можна купити ці запчастини, що, власне, й робили волонтери в 2015-16 роках. Та й взагалі, по цій справі протягом 2015-17 років відкрито 5 проваджень у військовій прокуратурі та 1 - в НАБУ. Тому ніякої сенсації в журналістському розслідуванні немає. Але логіка чомусь починає пручатися від таких пояснень. У країні йде війна не перший рік. І тому розслідування таких дій має бути об'єктивним, а рішення - швидким та жорстким, щоб іншим було зась збагачуватися на крові. Але рішень немає, та й гарант якось не поспішає відрубати руки винним. Більше того, на початку бойових дій ще можна було казати про нестачу запчастин. Але в цьому випадку не слід кивати на волонтерів. У них набагато менше можливостей знайти все необхідне для армії, тому вони викручуються як можуть. Але тут йдеться не про безоплатну допомогу ЗСУ, а про закупівлю по захмарних цінах через державний концерн! Невже держава, яка отримує з кожного українця податки, в тому числі й військовий збір, досі має совість казати, що якихось запчастин немає. А чому ж не можна зробити ці проклятущі деталі на наших заводах, які - о диво! яке співпадіння! - займаються виробництвом броньованої техніки? Це ж не якісь секретні креслення, які неможливо відтворити. Дорого? Попервах - можливо. Але життя, безпека наших воїнів та незалежність від російських запчастин ще дорожча. На жаль, кандидат, у передвиборчому гаслі якого на першому місці стоїть армія і який нібито більше 60 млн доларів власних коштів витратив на ЗСУ (за ці гроші можна було б спокійно купити принаймні 150 БТРів), цього не розуміє.Вечірні Вісті .