Із зарплатою за Держстатом й вітром у кишені - «Политика»

В уявному світі українського уряду та Держстату живуть тільки поні, які харчуються веселкою. Там середні зарплати перевищують 10200 грн, при цьому за комунальні послуги в опалювальний період домогосподарства сплачують лише трохи більше 1200 гривень. У цьому чарівному світі, безумовно, є й бідність і навіть безробіття. Але з цими явищами ефективно борються, через що життя населення тільки покращується. Але українців у цей світ чомусь не допускають. Тому замість зростання зарплат багато хто бачить лише те, що за ті ж самі гроші можна купити все менше й менше товарів та послуг. Реальна нереальність Після заяви Гройсмана про те, що уряд до 2021 року запланував підвищення зарплати, його підлеглі розстаралися як могли. Так, Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) у консенсус-прогнозі на 2019-21 роки спрогнозувало щорічне зростання зарплат в Україні до заявленого прем'єром рівня. Так, у 2020 році вона підросте до 11852 грн, тобто зарплата, скоригована на індекс споживчих цін, збільшиться на 5,9%; у 2021-му - до 13205 грн (на 4,1%); а в 2022-му - до 15000 гривень на місяць (на 2,7%). Ще Піфагор казав, що світом правлять числа. Не знаємо, що із всім світом, а ось на масову свідомість вони враження справляють. І Держстат це прекрасно розуміє. Нещодавно в Службі заявили, що розмір середньої номінальної заробітної плати в Україні побив рекорд - у березні 2019 року вона становить 10269 грн (близько 385 доларів за поточним курсом, що майже наблизило її до показників 2013 року. - Прим. ред.). У Держстаті наголошують, що цей показник перевищив рівень мінімальної зарплати майже в 2,5 раза. Але, на жаль, багато хто з українців цього підвищення не відчув. За словами експерта Центру аналізу економічної політики Юрія ГАВРИЛЕЧКА, оприлюднені Держстатом дані мало зіставні з реальністю. І це багато в чому пов'язане з системою обрахування. «Так, Держстат обраховує середню зарплатню виключно виходячи з даних підприємств, на яких працюють щонайменше десять співробітників. Відповідно, більше половини всього бізнесу в Україні випадає із поля зору. Ще варто додати те, що головна статистична установа країни бере до розрахунків не всі ці підприємства, а робить вибірку, що ставить під ще більший сумнів реальну картину. Крім того, Служба статистики фіксує нараховані зарплати без утримання податків, що, звісно, робить статдані більш привабливими, але менш реалістичними. Якщо ж згадати, що минулого року цей орган порахував доходи домогосподарств на рівні трохи більше 7850 грн (на одне домогосподарство припадає 2,011 людини. - Прим. ред.), стає зовсім незрозуміло, яким чином ці дані корелюються», - пояснив експерт у коментарі «ВВ». Економічний експерт Віктор СКАРШЕВСЬКИЙ також каже, що середня зарплата є не зовсім об'єктивним показником оцінки рівня життя. «Держстат вираховує середньостатистичну зарплату, а не медіанну. Тому й виходить «середня температура по палаті». Але такий підхід завищує показники, і, на жаль, недостатньо даних для власного перерахунку реальних показників», - констатував він у коментарі «ВВ». За словами експерта, підвищення номінальної зарплати в останні декілька років відбувається не завдяки створенню високооплачуваних робочих місць, підвищенню продуктивності праці, залученню інвестицій чи модернізації підприємств. Виною тому - зростання дефіциту робочої сили через масову трудову міграцію. «За кордоном працюють 9,5 млн українців, тому роботодавці змушені підвищувати зарплатню в Україні. Цю причину, до речі, визнає й Нацбанк. Але підвищення зарплатні через трудову міграцію є короткостроковою тенденцією. За моїми оцінками, цього року зростання зарплати призупиниться», - додав Віктор Скаршевський. Порахуємо, посумуємо Обидва експерти кажуть про те, що реальний рівень доходів обчислити вкрай важко через брак даних, які видає на-гора Держстат. Тому доводиться зіставляти дані, які є. «Той самий Держстат минулого року зафіксував зростання роздрібного товарообігу у цінах приблизно на 6%. Згадаємо, що минулого року офіційна інфляція складала більше 8%. Це принаймні каже про те, що українці купили менше товарів, ніж у 2017-му. А чи стали вони отримувати вищі доходи, враховуючи те, що їхні заощадження не збільшилися? Гроші з України в інші країни практично не надсилаються. Українці фактично всі свої доходи витрачають на їжу, комунальні послуги та транспорт. Виникає логічне запитання: на що списувати «дірку» в грошах окрім того, що Держстат казна-що рахує. Адже якщо людина отримала зарплатні на 20% більше, а витратила на 6% більше, куди поділися ще 14%? Люди стали більше зберігати? Ні. За даними НБУ, останні чотири роки населення здає більше доларів, ніж купує. Зберігають гроші в гривні? Навряд чи в нашій країні є такі наївні люди у такій величезній кількості», - констатує Юрій Гаврилечко. Віктор Скаршевський стверджує, що було б доречним вираховувати так званий інтегральний наявний дохід, до якого входять усі соціальні виплати. Адже зарплати в структурі доходів населення займають всього 45-47%. 32-33% - це соцвиплати і 17-18% - доходи від самозайнятості. «Тому якщо подивитися на інтегральний рівень життя, з 2013 року він скоротився з урахуванням інфляції на 12% у 2018-му. Враховуючи дані Держстату про зростання реальної зарплати на 6% при падінні наявних доходів на 12%, виходить, що зарплата зростає, а рівень життя падає, бо людина за ті ж самі гроші може купити значно меншу кількість товарів та послуг», - заявив експерт. Віктор Скаршевський також звернув увагу на те, що на соцвиплатах із 2013 року влада непогано зекономила. «Адже ціни виросли більше ніж у 2,5 раза, а індексація середніх пенсій відбулася всього на 70%. А індексація прожиткового мінімуму й мінімальних пенсій - всього на 50%. Тобто з урахуванням інфляції різко скоротилися доходи найбідніших українців», - додав він. За словами експерта, у нас порівняно з іншими країнами рівень зарплат не найвищий. «В Україні після вирахування всіх податків середня зарплата складає 310 доларів. У Чехії - 1030 доларів, у Польщі - 870 доларів, у РФ - 500, у Білорусі - 450. Тому хоч як би співали собі оди в нашому уряді щодо зростання доходів громадян, насправді ми суттєво відстаємо від країн-сусідів, куди інтенсивно виїжджають українці на заробітки», - підкреслив Віктор Скаршевський. Експерти вимушені констатувати, що й надалі реальний рівень життя українців тільки падатиме. Тим більше, що вже спостерігається тенденція до сповільнення світової економіки, відповідно, за 9-12 місяців буде глибока корекція на світових ринках і, можливо, глобальна фінансова криза, яку прогнозують. З огляду на сировинно-аграрний характер української економіки, це означатиме різке зниження надходження валюти до країни, девальвацію, інфляцію й скорочення всіх показників. «У нас погіршується структура економіки: на тлі зростання сировинної частини скорочується промислова, яка дає продукцію з високою доданою вартістю. За останні п'ять років експорт машинобудування скоротився втричі й скорочення триває. Знижується навіть експорт металу. Тим часом обсяги експорту аграрної продукції лише зростають. За такої структури економіки Україна просто запрограмована на регулярні кризи, що ми й спостерігаємо впродовж всієї новітньої історії. Відповідно, ми також запрограмовані на регулярне зниження реальних доходів»,- підсумував Віктор Скаршевський. Катерина МІЦКЕВИЧ