Дія доопрацьованого законопроекту Мінсоцполітики не розповсюджуватиметься на вже існуючі борги по зарплатах, - Віталій Дудін - «Общество»

Розміщений на сайті Мінсоцполітики документ - це доопрацьована версія законопроекту, який з'явився на теренах відомства півроку тому і досі не був переданий до Верховної Ради, що є красномовним свідченням його «пріоритетності». Шанси на його ухвалення не надто високі попри те, що він гарантує той мінімум захисту, який держава має надавати робітнику в умовах ринкової економіки. А все через те, що на відміну від закону щодо боротьби із незадекларованою працею документ не дає державі певної вигоди у вигляді збільшення находжень за рахунок штрафів. Навіть у разі набрання чинності цим документом, який розширює права робітників щодо стягнення зарплат у разі їх затримки, очікувати на диво не варто. Про це у коментарі "ВВ" повідомив експерт Центру соціальних та трудових досліджень Віталій Дудін. В першу чергу документ стосується лише офіційно зайнятих працівників. «Джентльменські домовленості» роботодавця із співробітником без будь-якого оформлення під його дію не підпадають. Позитивом можна вважати те, що інспектор праці може за зверненням працівника стягнути з роботодавця зарплатню, якщо заборгованість з її виплати перевищує два місяці. Тепер співробітнику не доведеться самотужки йти до суду, потрібно буде лише звернутися до фахівця Мінпраці. Більше того, постанова інспектора праці при заборгованості, яка перевищує два місяці, фактично отримує статус судового припису, з яким можна апелювати до виконавчої служби щодо стягнення грошей. Також законопроект передбачає право робітника продати свої вимоги Держпраці, але така угода не дає гарантій рівноцінної оплати. Адже людина продасть борг із зарплатні за декілька років, а ось заплатять їй 10-20% від цієї суми. Але й тут доволі багато підводних каменів. Так, потрібно правильно укласти договір і, що найголовніше, виторгувати більш-менш справедливу компенсацію. Заснування Фонду гарантування зарплати було і в початковій версії цього законопроекту. Його створення передбачають і конвенції Міжнародної організації праці (МОП). І в багатьох європейських країнах саме через такий Фонд вирішується проблема виплат зарплат - якщо підприємство банкрутує, держава надає робітникам компенсацію. В законопроекті йдеться про компенсацію лише трьох середніх зарплат працівника за рік. І в цьому є певне протиріччя, адже заборгованість із зарплати може тягнутися роками, а ось компенсацію виплатять тільки за три місяці. В аспекті реалізації робітником права на самозахист також викликає дисонанс зобов'язання працювати впродовж 15 днів із моменту затримки зарплати і тільки після цього отримати можливість не виходити на роботу. Згідно із конвенціями МОП це може бути кваліфіковано як примусова праця. Більше того, не дуже справедливим є те, що під час припинення виконання обов'язків з вини роботодавця працівнику платитимуть 2/3 тарифної ставки, а не повний заробіток. Є певні сумніви щодо сплати роботодавцем пені в розмірі 0,06 відсотка від суми боргу за кожен день затримки зарплати. Звичайно, реалізація положень законопроекту багато в чому залежатиме від роботи інспекторів з питань праці. Наразі їх не вистачає - за мінімальної потреби в 1000 таких фахівців на всю країну поки що їх всього 500-600. Найголовніший сюрприз у тому, що закон має набрати чинності з 1 січня 2020 року і його дія не розповсюджуватиметься на вже існуючі борги. Тому фактично мільярди накопичених заборгованостей із зарплати повисають у повітрі. Вечірні Вісті .