Гра українських престолів - «Общество»

Чесно кажучи, згадуючи історію з інавгурацією новообраного президента Володимира Зеленського, стає соромно за нашу владу. Призначити день, у який переможець виборів склав би присягу, - щонайпростіше. Втім, як виявилось, для народних депутатів це надскладне завдання. З іншого боку, нічому дивуватися, адже на кону доля парламенту. Операція «Інавгурація» Дату і час проведення урочистого засідання парламенту, на якому новообраний президент складає присягу, визначає стаття 165 Закону України «Про регламент Верховної Ради». Так, згідно букви закону подія проводиться не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів чергових виборів президента України. До речі, якщо вибори були позачерговими, то переможець присягає не пізніше ніж через п'ять днів після офіційного оголошення результатів волевиявлення. Цікава норма й трохи несправедлива. Також закон говорить про те, що дату і час проведення урочистого засідання визначає сама ВР за погодженням з новообраним главою держави. У разі неприйняття такого рішення цей день визначає спікер. Усе чітко та зрозуміло. Володимир Зеленський одразу зазначив, що хотів би, щоб інавгурація відбулася в неділю 19 травня. Втім, частина народних депутатів стала дибки, мотивуючи тим, що цього дня в Україні відзначають День пам'яті жертв політичних репресій. Та чи інавгурація це свято? До речі, в столиці на цей день таки запланували свято: 17 та 19 травня в Києві пройшов фестиваль сучасної клезмерської музики та єврейської культури, який збігся із святкуванням Днів Європи в Україні. Про дати сперечатися, звісно, можна. Але деякі парламентарі були надто зацікавлені, щоб Зеленський не склав присягу раніше 27 травня, бо ж тоді він вже не зміг би розпустити Верховну Раду й призначити дострокові парламентські вибори. Так, парламентарі розглядали сім проектів постанов, три з яких пропонували провести інавгурацію 19 травня (от навіщо один одного дублювати?), інші - 17 травня, 20 травня, 26 травня та 28 травня. От тільки під час обговорення нардеп Андрій Тетерук відкликав свій проект постанови, яким пропонував призначити інавгурацію на 28 травня. Це, звісно, трохи здивувало, але пізніше усе стало зрозумілим. Та про це трохи згодом. В результаті 315 народних обранців підтримали постанову, яка призначала інавгурацію на 20 травня. Тож дату не погодили із Зеленським. Але, як кажуть, маємо те, що маємо. Ніде дітися. Радник Зеленського з політичних питань Дмитро Разумков прокоментував ЗМІ голосування у ВР. Він зазначив, що призначенням інавгурації на 20 травня депутати вирішили насолити українському народу і створили проблеми для закордонних гостей. «Частина народних депутатів вирішила піти будь-яким шляхом, аби не схвалити пропозиції президента країни і тих людей України, які його підтримали на виборах», - сказав він. Разумков додав, що парламент створив величезний дискомфорт для мешканців Києва, призначивши інавгурацію не на вихідний, а на перший робочий день тижня. Також він підкреслив, що і запрошеним міжнародним делегаціям було б набагато зручніше підлаштуватися під вихідний день і скорегувати свої графіки. Та зараз видається, що насолити хотіли не так народу, як новообраному президенту. І не тільки з датою інавгурації. Згадайте хоча б історію зі звільненням голови Конституційного суду. Для початку кілька тижнів у пресі писали про можливе звільнення Станіслава Шевчука та, відповідно, зрив інавгурації. Бо ж до присяги новообраного президента за законом має приводити саме голова КСУ. В результаті нового керівника суду обрано, й інавгурації вже ніщо не загрожує. Проте усе це схоже на банальну гру на нервах. У той же час, поки новообраний президент Володимир Зеленський не приступив до своїх обов'язків, Петро Порошенко часу не витрачав й розгорнув бурхливу діяльність. Після 21 квітня він сумарно призначив на різні посади 188 чоловік. Про це повідомило видання Ліга.net. Тож зрозуміло, чому він так не хотів розлучатися з булавою. Між іншим, минулого тижня із Порошенком зустрілися посли G7 і закликали його до плавної передачі влади. З дипломатичної мови, певно, перекладати не треба? Врятувати рядового депутата За день до того, як «Народний фронт» вирішив вийти з коаліції, в пресі писали про таке рішення фракції. Однак мало хто вірив, що це може бути правдою, бо ж видавалося дивним. Проте в п'ятницю 17 травня фракція «НФ» оголосила про таке рішення (і тут стає зрозуміло, чому Андрій Тетерук відкликав свою постанову про призначення інавгурації на 28 травня). Тож голова Верховної Ради Андрій Парубій офіційно повідомив про припинення діяльності коаліції «Європейська Україна» з 17 травня і закликав народних депутатів розпочати консультації з формування нової. «Фактично коаліції не існує вже три роки - з того часу, як з неї вийшла низка депутатів. Тож нинішня гра у парламенті - чергове свідчення того, що депутатам байдуже до людей, які їх обрали. Подовжити своє безтурботне існування для них важливіше. Однак хочемо нагадати, що країна потребує змін і глибинних реформ. Це - запит українського народу. І для його реалізації потрібен дієздатний парламент», - так відреагували в команді Зеленського на вихід «НФ» із більшості. Тож тепер розпочався відлік? Згідно статті 90 Конституції України президент має право розпустити парламент, якщо протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій. До речі, засади формування, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді встановлюються Конституцією України та Регламентом Верховної Ради. Та з Регламенту в 2010 році ці норми просто викинули, так і не повернувши. Тож юридичних різночитань не оминути. Втім, в Основному Законі норма-то залишилась. Але відповідно до букви закону розпустити Раду можна тільки за півроку до кінця її каденції. І тут є безліч різночитань. Одні юристи говорять, що кінцева дата для розпуску парламенту 27 травня, інші називають 16 червня. Бо ж парламент дев'ятого скликання може приступити до роботи аж 16 грудня - тобто після офіційного оголошення результатів виборів та після усіх можливих оскаржень. Отже, вже ніяк не встигнути? Такий вибрик - по-іншому рішення «НФ» назвати важко - поставив крапку на розмовах про можливий розпуск ВР? А можливо, це три крапки? Скільки б юристи не сперечалися, насправді коаліції не існує вже більше трьох років. І за бажання цей факт можна встановити через суд, втім це забере дуже багато часу. Країні вже потрібне перезавантаження - нова більшість і, відповідно, новий уряд, який міг би представити і впровадити в життя адекватну програму виходу країни з кризи. Але ця битва також буде надважкою. Згідно статті 83 Основного Закону у Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Тобто мажоритарників залучити не вдасться та й депутатські групи також. Саме тому формування нової більшості буде вкрай драматичним. Але дуже важливо те, що ми побачимо, хто з депутатів переживає за Україну, а хто - за власний мандат. Тож найголовніше попереду. Яна ДЖУНГАРОВА .