Усі по місцях: виборчий фарт, брудні технології та надії на майбутнє - «Экономика»

{short-story limit="540"}

Центральна виборча комісія 4 квітня підрахувала 100% голосів виборців. Перше місце посів Володимир Зеленський - 30,24% (5 713 844 голоси). Другим фінішував Петро Порошенко - 15,95% (3 014 611 голосів). На третьому місці опиниласьЮлія Тимошенко - 13,40% (2 532 326 голосів). Далі йдуть: Юрій Бойко - 11,67% (2 206 195 голосів); Анатолій Гриценко - 6,91% (1 306 416 голосів); Ігор Смешко - 6,04% (1 141 321 голос); Олег Ляшко - 5,48% (1 035 988 голосів); Олександр Вілкул - 4,15% (784 274 голоси); Руслан Кошулинський - 1,62% (307 240 голосів). Інші кандидати отримали менше 1% голосів виборців.

Три місяці тому мало хто міг уявити, що перше місце дістанеться коміку Володимиру Зеленському. Те, що він набере непоганий відсоток, говорили і політологи, і соціологи: шоумен закумулював так званий протестний електорат. Але щоб аж так... Це був сюрприз. Що буде далі - ще більша несподіванка...

До речі, замголови фракції ХДС/ХСС у парламенті Німеччини Йоганн Вадефул заявив, що Зеленський найближчим часом має розповісти про свою програму та представити команду. Ну як би програма вже давно презентована й навіть опублікована на сайті ЦВК (це вимога закону), а от команду представити кандидат таки обіцяв дуже скоро. Тож чекаємо. От тільки незрозуміло, чому німецькі політики нічого не запитують у Порошенка? Чи їм усе зрозуміло без слів?

Чинний президент Петро Порошенко до початку кампанії майже не мав шансів вийти у фінал. Втім, у нього це вийшло - що зараз вже не здається дивним. Згадайте-но лише про агітаційні «сітки» кандидата, про монетизацію субсидій, про одноразову доплату пенсіонерам напередодні виборів. Згадайте про тонни бруду, які виливалися на опонентів влади. Про інфокіллерство в соціальних мережах. Однак президент все одно програв темній конячці української політики - кандидату та шоумену Володимиру Зеленському, який увірвався в політикум, як буревій.

Між іншим, Зеленський взяв перше місце в 19 областях та місті Києві, а Порошенко лідирує тільки в двох регіонах. І це враховуючи пафосний Томос-тур...

До речі, гарант має всі шанси програти коміку і в другому турі. Так, після оголошення екзитполів 31 березня Порошенко говорив про суворий урок для влади і про те, що потрібна робота над помилками. І що ж він міг зробити? Та бодай щось і з того, що обіцяв протягом п'яти років. Або хоча б пообіцяти обіцяне. Про серйозні речі щодо якихось законодавчих ініціатив щодо, наприклад, боротьби з корупцією, від нього годі чекати. Та й в принципі чого чекати? І навіщо? У нього вже було п'ять років - це досить довгий термін для того, щоб показати, на що здатен...

(Закінчення на стор. 2)

(Закінчення. Початок на стор. 1)

Юлія Тимошенко, яка кілька років поспіль лідирувала у всіх соцопитуваннях, посіла третє місце. І це також не дивно. Адже стільки бруду, скільки вилилось на неї у цю кампанію, жодному політику в цій країні не снилося. Втім, Тимошенко не опустила руки й минулого тижня на брифінгу заявила про те, що буде готуватися до парламентської кампанії та продовжувати розробляти «Новий курс України». Вона підкреслила, що програма виходу з кризи та розвитку України писалася не під вибори. Тому час діяти!

А ось дивина: за кандидата Юрія Володимировича Тимошенко, однофамільця лідера «Батьківщини», проголосувало 0,62% (117 703 голоси). Це більше, ніж набрали разом Ольга Богомолець, Валентин Наливайченко та Роман Безсмертний. Як таке можливо, враховуючи, що сам Юрій Тимошенко практично не вів агітаційної кампанії (окрім розміщення кількох дивних бордів), й відверто говорив журналістам, що не має коштів на це? Як в принципі таке могло статися? Окрім того, що він однофамілець лідера «Батьківщини», про самого кандидата майже нічого не відомо. Як і про його роботу в парламенті... Відповідь, здається, зрозуміла кожному.

На четвертому місці опинився Юрій Бойко. Нагадаємо, що на президентських виборах 2014 року цей політик набрав 0,19%! Через п'ять років війни у нього вже 11,67% ... Як таке може бути? Відповідь на це питання досить сумна. Як, в принципі, усе, що відбувається навколо нього... Згадайте лише політ Бойка та Медведчука на «перемовини» в Москву. Чи міг їхній літак рушити напряму до РФ без дозволу СБУ? Сумнівно. Втім, після цього інформаційного вибуху когось же треба було покарати. Здається, поки що крайніми виявилися співробітники прикордонної та авіаційної служб, на яких відкрили справи. Ну а Бойко четвертий...

Анатолій Гриценко за п'ять років трохи збільшив свій результат: так, в 2014-му він набрав 5,48%, а нині - 6,91%. Але Гриценко заявив в інтерв'ю «Українській правді», що більше не буде балотуватися в президенти. І це остаточне рішення. Нині ж його головне завдання - спробувати конвертувати цей результат у голоси на парламентських виборах. Здавалося б, це не так вже і важко, але всяке може трапитися. За Гриценком вже закріпилось прізвисько «перший непрохідний». Та й «Самопоміч» заявила, що піде на вибори як самостійна сила. Тож кожен має розраховувати сам на себе. Немає вічних друзів...

Головна несподіванка цих виборів - досить високий результат Ігоря Смешка, який зумів обійти кількох більш відомих кандидатів. І нині він точно може продовжувати політичну кар'єру та вести торги за включення до списку якоїсь політичної сили.

Втрачає довіру виборців Олег Ляшко. В 2014 році він посів третє місце й набрав 8,32%, нині він лише сьомий зі своїми 5,48%. Його риторика вже малоцікава...

Цілком прогнозований результат у Олександра Вілкула: колишні «брати» по Партії регіонів відтягнули електорат біло-блакитних на себе. А от чому такий скромний результат показав «свободівець» Руслан Кошулинський, зрозуміти досить важко. Здавалося б, націоналістів у нас не так-то й мало...

Сергій Тарута, який публічно підтримав Юлію Тимошенко (офіційно знятися з виборів не встиг), набрав 0,1% голосів. А Олександр Мороз, який за кілька днів до першого туру передумав брати участь у перегонах, - 0, 06%. І сталося це передусім тому, що ЦВК заборонила ставити у бюлетенях штамп «Вибув». Мовляв, у такому разі вони будуть недійсними. Чи не дивне рішення? Адже хтось із виборців не знав про кандидатів-«відмовників»...

Найсумніший результат у Романа Насірова. За нього проголосували 0, 01% українців (2579 голосів). Це, звісно, не дивно, враховуючи «цікавий» бекграунд кандидата і те, що він фактично не вів агітаційну кампанію (принаймні її не було видно). От тільки в такому разі виникає цілком слушне запитання: а для чого було балотуватися, ще і заставу величезну сплачувати? Та, в принципі, це питання можна задати майже трьом десяткам політиків, відомих та невідомих, які чомусь вирішили брати участь у перегонах...

Отже аналіз зроблений, до другого туру залишилось майже два тижні. Звісно, всім тривожно... Бо вирішується доля цілої країни на п'ять років! Тож чекаємо та сподіваємось на те, що принаймні все буде чесно.

Яна ДЖУНГАРОВА

"Вечірні Вісті"

...

Президентська битва була досить напруженою та драматичною. До останнього моменту мало хто міг спрогнозувати результати першого туру виборів. Напевне, таке сталося ледь не вперше в історії незалежної України. Та маємо те, що маємо. І чекаємо на другий тур. Центральна виборча комісія 4 квітня підрахувала 100% голосів виборців. Перше місце посів Володимир Зеленський - 30,24% (5 713 844 голоси). Другим фінішував Петро Порошенко - 15,95% (3 014 611 голосів). На третьому місці опиниласьЮлія Тимошенко - 13,40% (2 532 326 голосів). Далі йдуть: Юрій Бойко - 11,67% (2 206 195 голосів); Анатолій Гриценко - 6,91% (1 306 416 голосів); Ігор Смешко - 6,04% (1 141 321 голос); Олег Ляшко - 5,48% (1 035 988 голосів); Олександр Вілкул - 4,15% (784 274 голоси); Руслан Кошулинський - 1,62% (307 240 голосів). Інші кандидати отримали менше 1% голосів виборців. Три місяці тому мало хто міг уявити, що перше місце дістанеться коміку Володимиру Зеленському. Те, що він набере непоганий відсоток, говорили і політологи, і соціологи: шоумен закумулював так званий протестний електорат. Але щоб аж так. Це був сюрприз. Що буде далі - ще більша несподіванка. До речі, замголови фракції ХДС/ХСС у парламенті Німеччини Йоганн Вадефул заявив, що Зеленський найближчим часом має розповісти про свою програму та представити команду. Ну як би програма вже давно презентована й навіть опублікована на сайті ЦВК (це вимога закону), а от команду представити кандидат таки обіцяв дуже скоро. Тож чекаємо. От тільки незрозуміло, чому німецькі політики нічого не запитують у Порошенка? Чи їм усе зрозуміло без слів? Чинний президент Петро Порошенко до початку кампанії майже не мав шансів вийти у фінал. Втім, у нього це вийшло - що зараз вже не здається дивним. Згадайте-но лише про агітаційні «сітки» кандидата, про монетизацію субсидій, про одноразову доплату пенсіонерам напередодні виборів. Згадайте про тонни бруду, які виливалися на опонентів влади. Про інфокіллерство в соціальних мережах. Однак президент все одно програв темній конячці української політики - кандидату та шоумену Володимиру Зеленському, який увірвався в політикум, як буревій. Між іншим, Зеленський взяв перше місце в 19 областях та місті Києві, а Порошенко лідирує тільки в двох регіонах. І це враховуючи пафосний Томос-тур. До речі, гарант має всі шанси програти коміку і в другому турі. Так, після оголошення екзитполів 31 березня Порошенко говорив про суворий урок для влади і про те, що потрібна робота над помилками. І що ж він міг зробити? Та бодай щось і з того, що обіцяв протягом п'яти років. Або хоча б пообіцяти обіцяне. Про серйозні речі щодо якихось законодавчих ініціатив щодо, наприклад, боротьби з корупцією, від нього годі чекати. Та й в принципі чого чекати? І навіщо? У нього вже було п'ять років - це досить довгий термін для того, щоб показати, на що здатен. (Закінчення на стор. 2) (Закінчення. Початок на стор. 1) Юлія Тимошенко, яка кілька років поспіль лідирувала у всіх соцопитуваннях, посіла третє місце. І це також не дивно. Адже стільки бруду, скільки вилилось на неї у цю кампанію, жодному політику в цій країні не снилося. Втім, Тимошенко не опустила руки й минулого тижня на брифінгу заявила про те, що буде готуватися до парламентської кампанії та продовжувати розробляти «Новий курс України». Вона підкреслила, що програма виходу з кризи та розвитку України писалася не під вибори. Тому час діяти! А ось дивина: за кандидата Юрія Володимировича Тимошенко, однофамільця лідера «Батьківщини», проголосувало 0,62% (117 703 голоси). Це більше, ніж набрали разом Ольга Богомолець, Валентин Наливайченко та Роман Безсмертний. Як таке можливо, враховуючи, що сам Юрій Тимошенко практично не вів агітаційної кампанії (окрім розміщення кількох дивних бордів), й відверто говорив журналістам, що не має коштів на це? Як в принципі таке могло статися? Окрім того, що він однофамілець лідера «Батьківщини», про самого кандидата майже нічого не відомо. Як і про його роботу в парламенті. Відповідь, здається, зрозуміла кожному. На четвертому місці опинився Юрій Бойко. Нагадаємо, що на президентських виборах 2014 року цей політик набрав 0,19%! Через п'ять років війни у нього вже 11,67% . Як таке може бути? Відповідь на це питання досить сумна. Як, в принципі, усе, що відбувається навколо нього. Згадайте лише політ Бойка та Медведчука на «перемовини» в Москву. Чи міг їхній літак рушити напряму до РФ без дозволу СБУ? Сумнівно. Втім, після цього інформаційного вибуху когось же треба було покарати. Здається, поки що крайніми виявилися співробітники прикордонної та авіаційної служб, на яких відкрили справи. Ну а Бойко четвертий. Анатолій Гриценко за п'ять років трохи збільшив свій результат: так, в 2014-му він набрав 5,48%, а нині - 6,91%. Але Гриценко заявив в інтерв'ю «Українській правді», що більше не буде балотуватися в президенти. І це остаточне рішення. Нині ж його головне завдання - спробувати конвертувати цей результат у голоси на парламентських виборах. Здавалося б, це не так вже і важко, але всяке може трапитися. За Гриценком вже закріпилось прізвисько «перший непрохідний». Та й «Самопоміч» заявила, що піде на вибори як самостійна сила. Тож кожен має розраховувати сам на себе. Немає вічних друзів. Головна несподіванка цих виборів - досить високий результат Ігоря Смешка, який зумів обійти кількох більш відомих кандидатів. І нині він точно може продовжувати політичну кар'єру та вести торги за включення до списку якоїсь політичної сили. Втрачає довіру виборців Олег Ляшко. В 2014 році він посів третє місце й набрав 8,32%, нині він лише сьомий зі своїми 5,48%. Його риторика вже малоцікава. Цілком прогнозований результат у Олександра Вілкула: колишні «брати» по Партії регіонів відтягнули електорат біло-блакитних на себе. А от чому такий скромний результат показав «свободівець» Руслан Кошулинський, зрозуміти досить важко. Здавалося б, націоналістів у нас не так-то й мало. Сергій Тарута, який публічно підтримав Юлію Тимошенко (офіційно знятися з виборів не встиг), набрав 0,1% голосів. А Олександр Мороз, який за кілька днів до першого туру передумав брати участь у перегонах, - 0, 06%. І сталося це передусім тому, що ЦВК заборонила ставити у бюлетенях штамп «Вибув». Мовляв, у такому разі вони будуть недійсними. Чи не дивне рішення? Адже хтось із виборців не знав про кандидатів-«відмовників». Найсумніший результат у Романа Насірова. За нього проголосували 0, 01% українців (2579 голосів). Це, звісно, не дивно, враховуючи «цікавий» бекграунд кандидата і те, що він фактично не вів агітаційну кампанію (принаймні її не було видно). От тільки в такому разі виникає цілком слушне запитання: а для чого було балотуватися, ще і заставу величезну сплачувати? Та, в принципі, це питання можна задати майже трьом десяткам політиків, відомих та невідомих, які чомусь вирішили брати участь у перегонах. Отже аналіз зроблений, до другого туру залишилось майже два тижні. Звісно, всім тривожно. Бо вирішується доля цілої країни на п'ять років! Тож чекаємо та сподіваємось на те, що принаймні все буде чесно. Яна ДЖУНГАРОВА