Закон про імпічмент: Бути чи не бути? - «Происшествия»

Напередодні проведення другого туру президент Петро Порошенко в ефірі каналу ICTV сказав: «Я твердо переконаний, що цей закон потрібен. Так само, до речі, як і закон про тимчасову слідчу комісію. Я абсолютно впевнений у тому, що в парламенті має відбутися дискусія з цього приводу, і цей закон треба приймати як відповідальність президента у разі порушення ним Конституції та скоєння злочину». Але що йому заважало ініціювати процес (а він же знаний ініціатор) за п'ять попередніх років? Ну, звісно, ми ж розуміємо, чому він цього не робив... Та, власне, жоден президент України не хотів грати з вогнем. Натомість Володимир Зеленський обіцяє, що в разі свого обрання неодмінно внесе до парламенту відповідний законопроект. І скоріше за все, так і станеться. Члени команди Зеленського напишуть документ, а новообраний президент вже передасть його на розгляд. Але ця історія не така проста, як здається...

Інструмент та запобіжник

На сьогоднішній день питання імпічменту узагальнено виписане в статті 111 Конституції України (більш детально описане в законі «Про Регламент Верховної Ради»). Так от, в Основному Законі сказано, що президент України може бути усунений з поста Верховною Радою в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Ініціювати процес може більшість від конституційного складу ВР. Тож для проведення розслідування парламент створює спеціальну тимчасову слідчу комісію (ТСК), до складу якої включає спеціального прокурора і спеціальних слідчих. Висновки і пропозиції ТСК розглядаються на засіданні парламенту. За наявності підстав ВР не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення президента. Далі Конституційний суд проводить перевірку справи, а потім свій висновок надає Верховний суд. Ну і на завершальному етапі рішення про усунення президента з посади ухвалюється Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу.

Як бачите, з одного боку все абсолютно зрозуміло й послідовно. А з іншого - неймовірно заплутано та складно. До того ж у всій цій історії не вистачає профільного закону про роботу ТСК, без запуску якої процес взагалі неможливий. І от тільки нещодавно Верховна Рада підтримала за основу в першому читанні законопроект №1098 (автори Андрій Кожем'якін, Юлія Тимошенко, Олег Березюк та інші) про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії. За проект закону проголосували 238 парламентарів. До речі, зареєстрований документ був ще 28 листопада 2014 року!!! Неважко здогадатися, чому всі ці роки його не виносили до сесійної зали... Тепер же треба, щоб нардепи затвердили документ остаточно. І на це може знову піти деякий час. Та річ навіть не в тому. Крига скресла, і це вже добре.

Однак у парламенті, за словами спікера Андрія Парубія, зареєстровано п'ять законопроектів, які так чи інакше регулюють питання імпічменту. Судячи з усього, шостий проект закону внесе новообраний президент. Ну і тут почнеться! Як усі сторони дійдуть спільного знаменника? Та й у кінцевому результаті чи буде спрощена сама процедура? Але ж для цього треба ухвалювати зміни до Конституції, що є надто складним завданням для парламентарів. Ми всі пам'ятаємо, скільки триває історія зі зняттям недоторканності... І вже навіть не віриться, що парламентарі позбавлять себе імунітету... Насправді ж дуже хочеться, щоб за усіма цими політичними балачками не загубилася суть. Дієва процедура імпічменту - не тільки відмінний інструмент, але й першокласний запобіжник. Перед законом рівними мають бути усі. Навіть президенти.

Від президента до королеви

Та і це ще не все. Фракція «Самопоміч» підготувала проект закону «Про президента». У цьому документі також йдеться про спрощення процедури імпічменту. Автори проекту пропонують, щоб ініціювати процес можна було через подання або генпрокурора, або депутатської фракції, або депутатів, кількість яких не менша від найменшої фракції в парламенті. Здавалося б, цікаво. Та це ж тільки вершина айсберга.

Насправді у цьому масштабному документі мова йде... про значне звуження повноважень самого президента. По суті, прийняття цього законопроекту перетворить главу держави на британську королеву. Тож і усувати його вже ніякої потреби не буде. Так, у документі пропонується багато важливих функцій президента передати прем'єрові. Наприклад, щоб саме глава уряду формував персональний склад РНБО, призначав голову ДБР та директора НАБУ. Прем'єру пропонують віддати також керівництво Службою зовнішньої розвідки та розвідувальними органами, що зараз є компетенцією президента. А ще кандидатури міністрів МЗС та Міноборони має подавати коаліція. Мало? Автори законопроекту також передбачили, що саме глава уряду вносить президенту України пропозиції щодо призначення на посаду та звільнення з посади голови Служби безпеки, голови Національного банку, членів Ради Національного банку, членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, глав дипломатичних представництв України, вищого командування Збройних сил, інших військових формувань...

Шанси на ухвалення цього документа жалюгідно низькі, бо ж мова йде фактично про зміни до Основного Закону. А процес цей тривалий і потребує підтримки самого президента. А він, своєю чергою, навряд чи піде на такий крок, бо ж залишиться без жодних повноважень. Тож насправді під благородною маскою нам презентували проект конституційної реформи. Про неї говорять давно і багато. Але ж правила гри на ходу міняти не можна. Про них домовляються заздалегідь. Та й робити треба усе по порядку. Щоб у країні був нарешті наведений лад.

Микола БИКОВ

«Вечірні Вісті»

...

Останнім часом у політикумі та суспільстві усе більше говорять про необхідність ухвалення закону щодо імпічменту президента. І, дійсно, ніхто не буде сперечатися з тим, що це питання треба вже якось вирішити за майже двадцять вісім років незалежності України. От тільки не все так просто, і дійти спільного знаменника всім учасникам гри буде дуже складно. Напередодні проведення другого туру президент Петро Порошенко в ефірі каналу ICTV сказав: «Я твердо переконаний, що цей закон потрібен. Так само, до речі, як і закон про тимчасову слідчу комісію. Я абсолютно впевнений у тому, що в парламенті має відбутися дискусія з цього приводу, і цей закон треба приймати як відповідальність президента у разі порушення ним Конституції та скоєння злочину». Але що йому заважало ініціювати процес (а він же знаний ініціатор) за п'ять попередніх років? Ну, звісно, ми ж розуміємо, чому він цього не робив. Та, власне, жоден президент України не хотів грати з вогнем. Натомість Володимир Зеленський обіцяє, що в разі свого обрання неодмінно внесе до парламенту відповідний законопроект. І скоріше за все, так і станеться. Члени команди Зеленського напишуть документ, а новообраний президент вже передасть його на розгляд. Але ця історія не така проста, як здається. Інструмент та запобіжник На сьогоднішній день питання імпічменту узагальнено виписане в статті 111 Конституції України (більш детально описане в законі «Про Регламент Верховної Ради»). Так от, в Основному Законі сказано, що президент України може бути усунений з поста Верховною Радою в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Ініціювати процес може більшість від конституційного складу ВР. Тож для проведення розслідування парламент створює спеціальну тимчасову слідчу комісію (ТСК), до складу якої включає спеціального прокурора і спеціальних слідчих. Висновки і пропозиції ТСК розглядаються на засіданні парламенту. За наявності підстав ВР не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення президента. Далі Конституційний суд проводить перевірку справи, а потім свій висновок надає Верховний суд. Ну і на завершальному етапі рішення про усунення президента з посади ухвалюється Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу. Як бачите, з одного боку все абсолютно зрозуміло й послідовно. А з іншого - неймовірно заплутано та складно. До того ж у всій цій історії не вистачає профільного закону про роботу ТСК, без запуску якої процес взагалі неможливий. І от тільки нещодавно Верховна Рада підтримала за основу в першому читанні законопроект №1098 (автори Андрій Кожем'якін, Юлія Тимошенко, Олег Березюк та інші) про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії. За проект закону проголосували 238 парламентарів. До речі, зареєстрований документ був ще 28 листопада 2014 року!!! Неважко здогадатися, чому всі ці роки його не виносили до сесійної зали. Тепер же треба, щоб нардепи затвердили документ остаточно. І на це може знову піти деякий час. Та річ навіть не в тому. Крига скресла, і це вже добре. Однак у парламенті, за словами спікера Андрія Парубія, зареєстровано п'ять законопроектів, які так чи інакше регулюють питання імпічменту. Судячи з усього, шостий проект закону внесе новообраний президент. Ну і тут почнеться! Як усі сторони дійдуть спільного знаменника? Та й у кінцевому результаті чи буде спрощена сама процедура? Але ж для цього треба ухвалювати зміни до Конституції, що є надто складним завданням для парламентарів. Ми всі пам'ятаємо, скільки триває історія зі зняттям недоторканності. І вже навіть не віриться, що парламентарі позбавлять себе імунітету. Насправді ж дуже хочеться, щоб за усіма цими політичними балачками не загубилася суть. Дієва процедура імпічменту - не тільки відмінний інструмент, але й першокласний запобіжник. Перед законом рівними мають бути усі. Навіть президенти. Від президента до королеви Та і це ще не все. Фракція «Самопоміч» підготувала проект закону «Про президента». У цьому документі також йдеться про спрощення процедури імпічменту. Автори проекту пропонують, щоб ініціювати процес можна було через подання або генпрокурора, або депутатської фракції, або депутатів, кількість яких не менша від найменшої фракції в парламенті. Здавалося б, цікаво. Та це ж тільки вершина айсберга. Насправді у цьому масштабному документі мова йде. про значне звуження повноважень самого президента. По суті, прийняття цього законопроекту перетворить главу держави на британську королеву. Тож і усувати його вже ніякої потреби не буде. Так, у документі пропонується багато важливих функцій президента передати прем'єрові. Наприклад, щоб саме глава уряду формував персональний склад РНБО, призначав голову ДБР та директора НАБУ. Прем'єру пропонують віддати також керівництво Службою зовнішньої розвідки та розвідувальними органами, що зараз є компетенцією президента. А ще кандидатури міністрів МЗС та Міноборони має подавати коаліція. Мало? Автори законопроекту також передбачили, що саме глава уряду вносить президенту України пропозиції щодо призначення на посаду та звільнення з посади голови Служби безпеки, голови Національного банку, членів Ради Національного банку, членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, глав дипломатичних представництв України, вищого командування Збройних сил, інших військових формувань. Шанси на ухвалення цього документа жалюгідно низькі, бо ж мова йде фактично про зміни до Основного Закону. А процес цей тривалий і потребує підтримки самого президента. А він, своєю чергою, навряд чи піде на такий крок, бо ж залишиться без жодних повноважень. Тож насправді під благородною маскою нам презентували проект конституційної реформи. Про неї говорять давно і багато. Але ж правила гри на ходу міняти не можна. Про них домовляються заздалегідь. Та й робити треба усе по порядку. Щоб у країні був нарешті наведений лад. Микола БИКОВ «Вечірні Вісті» .