Чому Thomas Cook збанкрутував після 178 років роботи? - «Мир»

Невдале злиття, величезні борги і інтернет-революція поставили колись поважну фірму на межу виживання. Якщо коротко, то компанія не змогла заручитися рятівним кредитом у 200 мільйонів фунтів стерлінгів - відмовив навіть державний Банк Шотландії. Але насправді проблеми у компанії виникли давно. Справи похитнулися після катастрофічного злиття в 2007 році, а добили її зростаючі як на дріжджах борги і інтернет-революція в бронюванні відпусток. З огляду на невизначеність через Брекзит, крах одного з гігантів індустрії став лише питанням часу. У травні цього року компанія повідомила про збитки в 1,5 мільярда фунтів стерлінгів через злиття в 2007 році з MyTravel, більш відомою своїми брендами Airtours і Going Places. Очікувалося, що зі злиття вийде європейський гігант, щорічна економія в 75 мільйонів фунтів і плацдарм для боротьби з новими інтернет-конкурентами. Насправді ж угода обернулася величезними боргами: новий партнер Thomas Cook за останні шість років отримав прибуток лише один раз. Слід сказати, Thomas Cook розорився не через те, що британці перестали відпочивати за кордоном. Зовсім ні. У 2018 році відпустку за межами країни провели 60% британців (роком раніше їх було 57%). Важливо те, як і де ми проводимо відпустки - на зміну пляжному відпочинку прийшли тури вихідного дня. Найбільше виграли Ryanair, easyJet і Airbnb - усі їхні клієнти бронюють подорожі онлайн. Програли ж компанії комплексних турів, прив'язані до офісів у фешенебельних місцях. У одного Thomas Cook таких представництв цілих 560. За даними Британської асоціації туроператорів, послугами турагентств користується лише кожен сьомий британець. Як правило, це клієнти старше 65 років і представники соціально-економічних низів, які розраховують заощадити. Ті ж біди обрушилися і на найбільшого суперника Thomas Cook - англо-німецьку групу Tui. У 2019 році компанія неодноразово попереджала про зниження прибутку. Однак боргів у неї набагато менше, вона є безпосереднім власником готелів і круїзних суден і, можливо, ще зможе оговтатися, переманивши частину колишніх клієнтів Thomas Cook. Не могло не позначитися і глобальне потепління. Аномальна спека, яка накрила Європу в травні 2018 року, боляче вдарила по туристичній індустрії, оскільки багато клієнтів просто вирішили залишитися вдома. У 2019 році Thomas Cook пояснив низький попит на літні тури загостренням невизначеності навколо Брекзита і падінням купівельної спроможності фунта за кордоном. Одну «клінічну смерть» компанія вже пережила в 2011 році. Тоді її сумарний борг виріс до 1,1 мільярда фунтів, і вона залишилася на плаву тільки завдяки екстреному вливанню, яке лише збільшило заборгованість. З 2011 року самих лише відсотків Thomas Cook виплатив 1,2 мільярда фунтів. Виходить, що понад чверть зборів із 11 мільйонів відпочивальників осіло в кишенях кредиторів. Якийсь час (принаймні пару років) у компанії був корпоративний рятівник - китайська група Fosun International. Нею керує мільярдер Го Гуанчан, якого називають китайським Уорреном Баффетом. Свій перший пакет акцій Thomas Cook Fosun International придбала в 2015 році в рамках плану зі створення глобального конгломерату для відпочинку та розваг. До нього вже увійшли французький туроператор Club Med і канадський Cirque du Soleil. У серпні Thomas Cook опублікував подробиці запланованої реструктуризації - передбачалися вливання в 450 мільйонів фунтів від Fosun International в обмін на контрольний пакет акцій, а також списання боргів на 1,7 мільярда фунтів. Інших акціонерів у компанії не залишалося. Цими вихідними угода зірвалась. Не дивно, що завіса впала наприкінці вересня. Як і більшість туроператорів, основну частину доходів Thomas Cook отримує в першій половині року, коли бронюється більшість турів на літні канікули. Восени і взимку компанію, навпаки, чекають витрати - необхідно оплачувати авіаперельоти і проживання в готелях. Дехто сподівається на націоналізацію. Критики ж стверджують, що витрати на рятувальні польоти і компенсації можуть значно перевищити ті 200 мільйонів фунтів, які потрібні компанії, щоб викарабкатися. Однак уряд вирішив не втручатися, заявивши, що це питання суто комерційне - як і крах авіакомпанії Monarch - і що клієнти можуть розраховувати на страховку і допомогу від Служби управління цивільної авіації. Ще 70 років тому все було інакше. Thomas Cook вважався настільки невід'ємною частиною британського життя, що після банкрутства в роки Другої світової війни компанію тут же націоналізували. В руках держави вона залишалася до 1972 року як частина Британських залізниць. Тепер же компанію вбили Інтернет і мода, що постійно змінюється. А спроби виплатити непідйомний борг лише прискорили її загибель. Патрік КОЛЛІНСОН The Guardian, Велика Британія .