Хрестовий похід проти ФОПів - «Общество»

Боротьба з тінізацією зайнятості в Україні, безумовно, дуже важлива справа. Але часто-густо у виконанні наших чиновників вона або перетворюється на фарс, або спрямована на ще більше закручування гайок із метою вичавити із зайнятого населення ще більше. Мінсоцполітики виклало на офіційне обговорення законопроект щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці, який експертне середовище вже охрестило «полюванням на фізичних осіб - підприємців» (ФОПів). Влада точить зуб на схему, яку використовує бізнес із ФОПами задля мінімізації видатків. Такі відносини активніше використовуються в рітейлі, сфері послуг, IT, агробізнесі та на будівництві. Співробітника не оформлюють в штат, натомість пропонують йому стати фізособою-підприємцем із зобов'язанням перераховувати до держбюджету 5% доходу та 900 грн єдиного соціального внеску (ЄСВ). Оформлюють у цьому випадку відносини як громадсько-правову угоду. Податкове навантаження на штатного співробітника значно вище: 22% ЄСВ (має сплачувати роботодавець), 18% податку на доходи фізосіб та 1,5% військового збору. Для наочності: при зарплаті в 10 тисяч гривень з офіційно оформленого робітника у вигляді податків щомісяця держава отримує 2200 грн ЄСВ, 1800 грн ПДФО та 150 грн військового збору. Якщо ж оформити трударя як фізичну особу - підприємця, на місяць йому доведеться сплатити лише 1418 грн. Зрозуміло, що в Мінсоцполітики таку схему вважають ухилянням від сплати податків, і мають на це право. У законопроекті прописані сім критеріїв, за допомогою яких інспектори Держслужби з питань праці можуть виявляти трудові відносини між роботодавцем та співробітником, які не оформлено належним чином. Якщо співпадуть хоча б три з них, а між роботодавцем із працівником не укладено трудовий договір, інспектори пред'являть звинувачення у використанні нелегальної праці та випишуть штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат (понад 125 тисяч гривень) за кожного «нелегала» у разі, якщо ФОП не сплачував ЄСВ. Якщо ж сплата єдиного соціального внеску здійснювалася регулярно, сума штрафу зменшиться у 2 рази. Що ж це за критерії? Перший: періодичність сплати особі за роботу, виконувану в інтересах іншої особи (двічі і більше). Другий: особисте виконання працівником роботи за дорученням і під контролем особи, в інтересах якої вона виконується. Третій: винагорода за виконану роботу є єдиним джерелом або становить 75 і більше відсотків доходу фізособи-підприємця за останні шість місяців. Четвертий: робота виконується на визначеному роботодавцем робочому місці і відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку. П'ятий: фізична особа - підприємець виконує роботу, подібну до виконуваної штатними співробітниками. Шостий: організація умов праці, в тому числі надання робочого місця, забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота. І останній: тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюється особою, в інтересах якої виконується робота. Здавалося б, такі перевірки мають допомогти працівникам, які працюють неофіційно або навіть як ФОПи, легалізуватися й нарешті користуватися всіма благами соціального пакету: відпустками, лікарняними тощо. І в Україні населення залюбки б оформлювалося легально, але роботодавці не завжди цього хочуть. Тому у разі, якщо нагряне перевірка, яка встановить факт неналежного оформлення працівників, співробітник може звернутися до суду. І законопроект передбачає, що у цьому випадку вже роботодавець як відповідач має доводити представникам Феміди відсутність трудових відносин. Якщо суд винесе рішення на користь робітника, його мають оформити офіційно. Але практика свідчить, що факт трудових відносин також доволі важко довести. І чи буде інспектор витрачати час на працівника, якого роботодавець із помсти потім може звільнити, далеко не факт. Більше того, бажання наповнити бюджет Пенсійного фонду може призвести до зворотного ефекту. Адже роботодавці, які раніше оформлювали відносини як громадсько-правову угоду із співробітниками-ФОПами, можуть взагалі відмовитися від будь-якої легалізації й співпрацювати с найманими робітниками «по-чорному». Та навіть якщо трударів оформлять на «мінімалку», а іншу частину виплачуватимуть у конверті, профіт від цього також буде невеликий. Враховуючи те, що ініціатива Мінсоцполітики викликала неабиякий резонанс в експертному середовищі, є сподівання, що законопроект або будуть доопрацьовувати з урахуванням думок представників бізнесу, або ж його відкладуть, щоб за рік-другий спробувати ще раз проштовхнути і нарешті подоїти підприємців під виглядом турботи про найманого працівника. Олена САФОНОВА Вечірні Вісті .