В парламенті триває боротьба проти відкриття дикого ринку землі - «Общество»

Здавалося б, монобільшості потрібно було зробити висновки з «таємного» засідання агрокомітету від 16 жовтня, яке врешті-решт було оголошене спікером Разумковим неправомірним. Адже ця «таємна вечеря» виключно за участі представників «Слуги народу» (представників інших фракцій про засідання комітету не попередили. - Прим. ред.) не просто була проведена за вісім хвилин. У результаті такої «скорострільності» присутні нардепи розглянули десять альтернативних законопроектів щодо обігу землі й порекомендували винести до сесійної зали документ №2178-10.

Минулого тижня відбулося чергове засідання, на якому мали розглянути законопроекти стосовно відкриття ринку землі у законний спосіб.

«У комітеті є достатньо законодавчих ініціатив, які є компромісними з точки зору агросектору та політики. Але їх не розглядали, бо не набралося достатньої кількості голосів, щоб повернути попереднє рішення щодо законопроекту №2178-10 і тим самим розпочати перегляд альтернативних законопроектів. За 20 хвилин депутати від «Слуги народу» попри наполягання аграріїв та народних депутатів повторно вирішили рекомендувати парламенту ухвалити в першому читанні законопроект, який дозволяє продати 8 млн га землі іноземцям», - повідомив народний депутат від «Батьківщини» Вадим Івченко після засідання комітету з питань агрополітики.

Він нагадав, що згідно з ініціативами влади іноземці можуть заходити на ринок землі з 2024 року.

«В рекомендованому комітетом законопроекті дозволяється купувати землю іноземцям, які тут працюють три роки й мають статус сільгосптоваровиробника. І переважне право матиме не українець, а іноземець - власник юридичної компанії, яка наразі орендує українську землю», - додав парламентар.

Крім того, цим законопроектом встановлено надзвичайно великі ліміти на володіння землею «в одні руки» - до 210 тис. га (0,5% від кількості сільськогосподарських угідь країни). Але й це обмеження можна обійти та контролювати значно більші земельні масиви. Так, законопроектом не передбачена заборона на купівлю корпоративних прав інших компаній. Це у свою чергу означає, що одне підприємство може купити скільки завгодно інших підприємств, навіть якщо вони вже вичерпали свої «офіційні» ліміти на купівлю землі, і зосередити у своїх руках 400, 600, 800 і більше тисяч га. Під такий контроль можуть потрапити цілі села, об'єднані територіальні громади (ОТГ) та навіть регіони.

Але попри все боротьба проти відкриття дикого ринку землі триває. Рада, дослухавшись до «Батьківщини», 1 листопада ухвалила постанову про проведення 4 грудня 2019 року парламентських слухань на тему «Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення».

«В цій залі буде 450 аграріїв, людей, які дотичні до сільського господарства, власників паїв, інвесторів. Ми повинні почути українське суспільство, перш ніж ухвалювати рішення. Усі соціологічні опитування говорять про те, що майже 80% людей не хочуть запровадження ринку землі в тому контексті, який запропонував аграрний комітет. Українці не хочуть, щоб нашу землю обробляли іноземці», - наголосив Вадим Івченко.

На його переконання, парламентські слухання мають стати лише першим кроком у цивілізованому обговоренні земельного питання. Остаточне рішення щодо того, чи варто продавати вітчизняні чорноземи, може бути ухвалене лише на всеукраїнському референдумі. До оприлюднення його результатів, впевнений політик, Верховна Рада не повинна розглядати жодного відповідного законопроекту.

Водночас інший представник «Батьківщини» Іван Кириленко запропонував провести на базі Верховної Ради повноцінні дебати, які б наблизили депутатів до рішення, що принесе людям найбільше користі.

«Коли ухвалюються рішення, які визначають долю країни на десятиліття, а може, й взагалі долю держави, лише слухань не вистачить. Я пропоную провести повноцінні дебати. У кожної фракції, у кожної політичної сили є своє бачення. Коли суспільство буде бачити це обговорення, нам вдасться ухвалити більш зважене рішення», - наголосив політик.

Олекса ГОНСЬКИЙ

Вечірні Вісті

...

Більше 15 тисяч аграріїв, селян, добровольців та активістів минулого тижня вийшли під стіни парламенту. Вони - проти нав'язуваної владою моделі земельної реформи, яку воліють якомога швидше запровадити, ухваливши законопроект №2178-10. Документ, який поспіхом протаскують до сесійної зали, дозволяє скуповувати землі іноземцям та замість створення умов для розвитку малого та середнього аграрного бізнесу дає «зелене світло» агрохолдингам. Здавалося б, монобільшості потрібно було зробити висновки з «таємного» засідання агрокомітету від 16 жовтня, яке врешті-решт було оголошене спікером Разумковим неправомірним. Адже ця «таємна вечеря» виключно за участі представників «Слуги народу» (представників інших фракцій про засідання комітету не попередили. - Прим. ред.) не просто була проведена за вісім хвилин. У результаті такої «скорострільності» присутні нардепи розглянули десять альтернативних законопроектів щодо обігу землі й порекомендували винести до сесійної зали документ №2178-10. Минулого тижня відбулося чергове засідання, на якому мали розглянути законопроекти стосовно відкриття ринку землі у законний спосіб. «У комітеті є достатньо законодавчих ініціатив, які є компромісними з точки зору агросектору та політики. Але їх не розглядали, бо не набралося достатньої кількості голосів, щоб повернути попереднє рішення щодо законопроекту №2178-10 і тим самим розпочати перегляд альтернативних законопроектів. За 20 хвилин депутати від «Слуги народу» попри наполягання аграріїв та народних депутатів повторно вирішили рекомендувати парламенту ухвалити в першому читанні законопроект, який дозволяє продати 8 млн га землі іноземцям», - повідомив народний депутат від «Батьківщини» Вадим Івченко після засідання комітету з питань агрополітики. Він нагадав, що згідно з ініціативами влади іноземці можуть заходити на ринок землі з 2024 року. «В рекомендованому комітетом законопроекті дозволяється купувати землю іноземцям, які тут працюють три роки й мають статус сільгосптоваровиробника. І переважне право матиме не українець, а іноземець - власник юридичної компанії, яка наразі орендує українську землю», - додав парламентар. Крім того, цим законопроектом встановлено надзвичайно великі ліміти на володіння землею «в одні руки» - до 210 тис. га (0,5% від кількості сільськогосподарських угідь країни). Але й це обмеження можна обійти та контролювати значно більші земельні масиви. Так, законопроектом не передбачена заборона на купівлю корпоративних прав інших компаній. Це у свою чергу означає, що одне підприємство може купити скільки завгодно інших підприємств, навіть якщо вони вже вичерпали свої «офіційні» ліміти на купівлю землі, і зосередити у своїх руках 400, 600, 800 і більше тисяч га. Під такий контроль можуть потрапити цілі села, об'єднані територіальні громади (ОТГ) та навіть регіони. Але попри все боротьба проти відкриття дикого ринку землі триває. Рада, дослухавшись до «Батьківщини», 1 листопада ухвалила постанову про проведення 4 грудня 2019 року парламентських слухань на тему «Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення». «В цій залі буде 450 аграріїв, людей, які дотичні до сільського господарства, власників паїв, інвесторів. Ми повинні почути українське суспільство, перш ніж ухвалювати рішення. Усі соціологічні опитування говорять про те, що майже 80% людей не хочуть запровадження ринку землі в тому контексті, який запропонував аграрний комітет. Українці не хочуть, щоб нашу землю обробляли іноземці», - наголосив Вадим Івченко. На його переконання, парламентські слухання мають стати лише першим кроком у цивілізованому обговоренні земельного питання. Остаточне рішення щодо того, чи варто продавати вітчизняні чорноземи, може бути ухвалене лише на всеукраїнському референдумі. До оприлюднення його результатів, впевнений політик, Верховна Рада не повинна розглядати жодного відповідного законопроекту. Водночас інший представник «Батьківщини» Іван Кириленко запропонував провести на базі Верховної Ради повноцінні дебати, які б наблизили депутатів до рішення, що принесе людям найбільше користі. «Коли ухвалюються рішення, які визначають долю країни на десятиліття, а може, й взагалі долю держави, лише слухань не вистачить. Я пропоную провести повноцінні дебати. У кожної фракції, у кожної політичної сили є своє бачення. Коли суспільство буде бачити це обговорення, нам вдасться ухвалити більш зважене рішення», - наголосив політик. Олекса ГОНСЬКИЙ Вечірні Вісті .