Фальстарт методики розподілу спожитих комунальних послуг - «Происшествия»

Нещодавно набула чинності Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг. Не гаючи часу, столичний водоканал заявив про зміну принципів нарахування платежів за воду та водовідвід уже в лютому. Але це був фальстарт - адже буквально за кілька днів Мінрегіонбуд, який, власне, й розробив Методику, заявив, що наразі водоканали та теплопостачальники не можуть застосовувати нові правила нарахування оплати. І споживачі платитимуть за старою схемою, поки не укладуть нової угоди з постачальниками цих послуг. Але, на жаль, розслаблятися не слід, адже Методику ніхто не змінюватиме. Відповідно, принцип «споживач заплатить за всі втрати» рано чи пізно буде застосований до кожного домогосподарства. Нагадаємо, Методику було розроблено на виконання закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та закону № 2189 «Про ЖКП», який починає діяти в травні цього року. До речі, в наказі Мінрегіону, яким, власне, й ухвалено Методику, немає додаткових умов набрання нею чинності. Тільки конкретна дата. Тому і заява Мінрегіонбуду, й спростування столичного водоканалу, в якому вказано, що застосування Методики відбудеться з моменту прийняття Правил надання житлово-комунальних послуг, більше нагадує тимчасовий відступ, аби не псувати електорату настрій перед президентськими і парламентськими виборами. А ось після них. Одним із основних принципів, задекларованих у Методиці, є те, що у разі виникнення небалансу через втрати в мережі за це платитимуть споживачі. Постачальник виходитиме з того, яка кількість послуги зайшла до будинку і, відповідно, вимагатиме оплату за цей обсяг. А те, що десь протікає труба або послуга йде на обігрів підвалів, горищ чи сходів, його не турбує. Додаткова сума нарахувань залежить від багатьох обставин. Так, якщо всі квартири у багатоповерхівці обладнані індивідуальними приладами обліку, сума небалансу між загальнобудинковим лічильником відповідної житлово-комунальної послуги та сумарними показниками лічильників, встановлених у домогосподарствах, розподіляється рівномірно між всіма мешканцями будинку. Якщо індивідуальними лічильниками обладнана лише частина приміщень, небаланс розподіляється між споживачами, які не мають лічильників, пропорційно до кількості осіб, які мешкають у тій чи іншій квартирі. За оцінками експертів, від такого нововведення платежі можуть вирости десь на 20-40%. Більше того, ці нарахування не компенсуватиме субсидія, яку призначають виходячи із так званих соціальних норм. «Держава, намагаючись з одного боку пришвидшити обладнання усіх домогосподарств лічильниками, з іншого послідовно дезертирує з усіх сфер соціальної відповідальності, перекладаючи догляд за багатоквартирними будинками на мешканців. Найбільш імовірно, такий підхід прогресуватиме, адже той ринок, який запроваджується, передбачає, що всі обов'язки держави та постачальника послуг закінчуються на вході в будинок. Можна було б зрозуміти, якщо б такий підхід стосувався індивідуальних будинків у котеджних містечках. Але коли йдеться про споруди, зведені понад 50 років тому, в яких усі мережі потребують оновлення та заміни, це означає, що домогосподарства заплатять за всі втрати чи то через нещільність конструкцій, чи то через вихід з ладу обладнання. Всі роботи, проведені виконавцем, оплачуватимуть виключно мешканці будинку», - констатував директор спеціальних проектів науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев. Своєю чергою голова «Інституту міста» Олександр Сергієнко називає такий підхід узаконенням незаконного. Адже не можна перекладати весь тягар проблем із не надто новими багатоповерхівками на мешканців, серед яких є літні люди та малозабезпечені. Він нагадав, що в 2014 році у нас був ухвалений закон № 1198, згідно з яким споживач та постачальник мають заключати прямі договори. «За цим документом водоканал чи комуненерго доставляють послугу, умовно кажучи, до крана. Тобто він несе відповідальність за внутрішньобудинкові мережі. Натомість ухвалені Радою закони про житлово-комунальні послуги та комерційний облік тепло- і водопостачання, наслідком яких стала Методика, передбачають, що все лягає на плечі мешканців, які є співвласниками будинку. До речі, до прийняття цих законів утримання будинків закладалося в тариф, і ці гроші ЖЕКи мали витрачати в тому числі й на поточні та капітальні ремонти будівель, а також утримання внутрішньобудинкових мереж у належному стані. Але це не робилося, і проблеми накопичувалися десятиріччями. Тому дійсно потрібні економічні важелі для встановлення лічильників, але за умови запровадження загальнодержавної програми з безкоштовного обладнання індивідуальними приладами обліку квартир малозабезпечених громадян. Також необхідно скористатися європейською практикою та ввести норматив будинкових втрат на рівні 3%, щоб постачальники послуг не нараховували споживачам зайвого та одночасно були вмотивовані до утримання мереж у належному стані», - додав він. Геннадій Рябцев констатував, що Методика передбачає встановлення для кожного будинку індивідуального розрахункового періоду, на кінцеву дату якого проводиться зняття показників загальнобудинкового вузла обліку та здійснюється розподіл між споживачами. «А тепер уявіть: у нас 146 тисяч будинків з централізованим водопостачанням, понад 80 тисяч - з централізованим опаленням. Хто і як зніматиме показники в один день із загальнобудинкових лічильників? Мешканці мають сплатити за своїми лічильниками на ту дату, яку визначив постачальник послуги. Тобто навіть на початку запровадження методики встановлені норми, які виконати неможливо. Це свідчить про те, що показники малюватимуть зі стелі і вони не відповідатимуть реальній кількості спожитих послуг», - наголошує експерт. А експерт Центру аналізу економічної політики Юрій Гаврилечко додав, що через запровадження плаваючої дати кінцевого терміну оплати за ту чи іншу комунальну послугу отримувачі субсидій мають всі шанси втратити цю допомогу. «Людина сплатила за послугу за лічильником, а потім постачальник встановив нову дату зняття показників, відповідно, домогосподарству дорахували додаткові кошти. З точки зору субсидій з'явилася заборгованість невідомого розміру, про яку людина не дізнається, поки не отримає нову платіжку», - додав він. Аріна МАРТОВА Вечірні Вісті .