Олександр Трохимець: Тепер кожен споживач має право вимагати у постачальника перерахунку - «Происшествия»

Особливістю адміністративного судоустрою є можливість визнавати недійсними нормативно-правові акти, так би мовити, заднім числом. Суд може вказати, з якої дати нормативно-правовий акт втрачає юридичну силу. Якщо в рішенні не вказується дата, вважається, що документ втрачає юридичну силу з моменту набрання чинності рішенням суду. Про це у коментарі "ВВ" повідомив офіційний представник Юлії Тимошенко у «тарифних» судових процесах проти уряду та НКРЕКП Олександр Трохимець. На цьому й намагається грати Кабмін: нібито судове рішення ще не набрало чинності, ще не було й оскарження в апеляційних інстанціях, але постанова Кабміну №315 вже не є дійною у зв'язку з анулюванням документа у 2018 році. Але кажучи про те, що в згаданому судовому рішенні немає сенсу, представники уряду собі ж протирічать, заявляючи про намір оскаржити рішення Окружного адміністративного суду Києва в апеляційній інстанції. У рішенні суду за позовом Юлії Тимошенко до Кабміну вказаний момент втрати юридичної сили постанови №315. А саме - момент її прийняття 27 квітня 2016 року. Це означає, що суд визнав нечинною постанову на весь період її дії - тобто за 2,5 року, протягом яких українці переплатили мільярди гривень. Для споживачів це означає, що кожен абонент має право стягнути з компанії - постачальника блакитного палива різницю між ціною, встановленою постановою Кабміну №315 у 6879 грн за тисячу кубометрів газу, і ціною, яка діяла до цього - 3200 грн за тисячу кубометрів. Тож споживачам потрібно зробити звірку своїх платежів за побутовий газ із 1 травня 2016-го по 31 жовтня 2018 року за кількістю спожитого газу й потім вивести різницю між ціною, яка була сплачена, та тією, яка діяла до ухвали постанови №315. Відповідну заяву із розрахунками потрібно подати компанії - постачальнику ресурсу (зазвичай це облгази). У разі відмови доведеться стягнути компенсацію в судовому порядку в цивільному судочинстві. Але думаю, що облгази не будуть сильно пручатися. Адже це не їхні гроші, а транзитні, які перенаправляються «Нафтогазу», в якого постачальники й закуповують блакитне паливо. Тому скоріше за все облгази подаватимуть відповідні заяви до НАК. Якщо ж монополіст відмовлятиметься, отримає господарський позов від облгазів, і суди, враховуючи юридичні підстави, мають дуже швидко вирішити такі спори. У 2016-му ми подавали позов не тільки проти Кабміну щодо визнання незаконним принципу встановлення урядом ціни на газ для населення та ТКЕ за допомогою так званої формули «Дюссельдорф плюс», а й позов проти НКРЕКП щодо необґрунтованих цін на гарячу воду й опалення. Проте друга справа була зупинена до рішення суду щодо постанови Кабміну №315. Після того як рішення набере чинності, будуть анульовані тарифи на гарячу воду й опалення. Процедура звернення споживачів після рішення другого суду аналогічна - потрібно звернутися до постачальника послуг із вимогою перерахунку. Ми домоглися цього рішення правовим шляхом. Ніякого політичного тиску на суд не було. Правових підстав більше ніж достатньо для того, щоб казати, що рішення першої інстанції є правомірним. Тому вважаю маніпуляцією те, що кажуть про розрив відносин із МВФ через судове рішення. Адже Фонд не вимагав ніякого підвищення цін на газ - це запропонував Кабмін як джерело наповнення держбюджету задля повернення раніше взятих кредитів. Тому Кабміну доведеться шукати інші, більш законні джерела наповнення держказни. Вечірні Вісті .