Відставка Терези Мей дозволить навести лад у британській політиці? Не варто на це розраховувати - «Культура»

Три роки Мей відчайдушно намагалася втілити в життя результати референдуму по Брекзиту, що відбувся в червні 2016 року, коли з незначною перевагою перемогли прихильники розриву зв'язків з Євросоюзом. Мей зробила безліч помилок, її політичні навички були обмеженими, а її опоненти - безжальними. Нарешті, коли терпіння членів її партії вичерпалося, вони змусили Мей піти у відставку. Однак її відставка майже нічого не вирішує, а просто дає іншим можливість спробувати зробити те, що вона зробити не змогла. Можливо, Тереза Мей прийняла правильне рішення, оголосивши про свою відставку в той момент, коли проходять вибори до Європарламенту. Ці вибори можуть обернутися серйозними невдачами для провідних партій, особливо для консерваторів, що пояснюється поверненням Найджела Фараджа під прапорами його нової Партії Брекзиту. Результати виборів до Європарламенту, які були оголошені в неділю, можуть стати покажчиком того, що трапиться далі. Існування партії, що набирає сили та виступає за Брекзит і проти членства в Євросоюзі, загрожує спровокувати ще більший розкол всередині Консервативної партії. Які б результати не продемонструвала партія Фараджа на виборах до Європарламенту, це стане першим залпом у битві за майбутній напрямок розвитку Консервативної партії всередині Великої Британії. Боротьба за лідерство стане індикатором майбутнього складу партії і ідеологічного балансу в ній. Нині фаворитом є Борис Джонсон, колишній мер Лондона, який займав посаду міністра закордонних справ в уряді Мей. Він - дуже харизматичний, але непередбачуваний політик, який встиг вскочити на підніжку експресу «Брекзит» і став одним із найвідоміших прихильників виходу Великої Британії з Євросоюзу в період кампанії 2016 року. Джонсон - фігура суперечлива і водночас яскрава. Раніше, коли перспективи Мей вже видавались досить похмурими, здавалося, у нього було мало шансів на перемогу в боротьбі за пост лідера партії. Однак сьогодні його вважають ледь не найкращим кандидатом, здатним вберегти торі від остаточного розколу, якого підтримують найбільші прихильники Брекзиту серед виборців. Мей складе з себе повноваження 7 червня, проте вона працюватиме доти, поки не буде обраний її наступник. Джонсону належить пройти через всі випробування в боротьбі за пост лідера партії, і у нього буде досить багато суперників. Членам Консервативної партії належить зіставити потенційні втрати, з якими її коаліція може зіткнутися у разі обрання якогось іншого кандидата, із втратами від того, що вони передають своє майбутнє людині, якій, по суті, не довіряють. Крім того, в боротьбі за лідерство Джонсон цілком здатен самостійно все зіпсувати. Коли справа стосується його особисто, можливо все. Якими б не були підсумки боротьби за пост лідера, наступний прем'єр-міністр мусить здійснити вихід своєї країни з Євросоюзу. Мей тричі намагалася переконати парламент підтримати її план і завжди зазнавала невдачі - один раз із найбільшим розривом в історії країни. Вона намагалася опрацювати це питання всередині своєї партії, і, коли наштовхнулася на стіну, ініціювала міжпартійні переговори з Лейбористською партією і її лідером Джеремі Корбіном. Зрозуміло, переговори ні до чого не привели, і відтоді нічого не змінилося. Лідери Євросоюзу призначили новий кінцевий термін - 31 жовтня. Вони підкреслили, що більше жодних відстрочок не буде. Це може обернутися «жорстким Брекзитом», тобто виходом з Євросоюзу за відсутності будь-якого плану. Прихильники жорстких заходів всередині Консервативної партії підтримують такий варіант, аргументуючи це тим, що Велика Британія може і повинна сама визначати свою долю. Інші ж із цілком зрозумілих причин стурбовані супутніми втратами для національної економіки і положення країни в світі. Чи зможе новий прем'єр-міністр краще впоратися з цим завданням, чи зіткнеться з тими ж розбіжностями, які зумовили провал Мей? Лідер, який підтримує Брекзит і вирішив зайняти м'яку позицію в надії знайти підтримку більшості членів партії, ризикує зіткнутися з бунтом і розколом партії. Велика Британія може незабаром зрозуміти, що причиною провалу Мей стали не лише її прорахунки. Ден БАЛЬЦ The Washington Post, США (Матеріал публікується зі скороченнями) .